Як бути з тими, хто заподіяв вам біль

“Стратити не можна помилувати”

реклама

Мені пригадується один старий дитячий мультфільм, де від того, в якому місці хлопчик повинен був поставити кому, залежала і його власна доля. Ціна помилки була велика. Так само відбувається і в житті дорослих людей.

Ми часто робимо помилки, але не орфографічні, а життєві. З цих помилок складаються наші життєві уроки й наш досвід. Але вибір завжди за нами, – де поставити ту саму кому, яка зможе змінити все в нашому житті.

Loading...

Особливе місце в проходженні наших життєвих уроків займають ті, хто зробив нам боляче. Один зі шляхів, за яким розвивається людство – це шлях руйнування або шлях через біль. І ті, хто робить нам боляче, роблять це для чогось.

На жаль, цей біль може бути настільки сильним, що розум відключається і нами керують тільки емоції. Так як же бути з тими, хто зробив нам боляче?

У нас є 4 варіанти, які або продовжують руйнувати нас і наше життя, або допомагають зцілитися і з отриманим досвідом піти в нове і здорове життя.

1. Відплатити тим же

Перше і природне бажання, яке виникає у нас – це відплатити своєму кривдникові тим же, бажання зробити йому боляче. Але, все залежить від того, хто цей кривдник: хтось чужий або близька людина.

Чужій людині завжди хочеться відповісти. Питання тільки в тому, на чиєму боці сила. Якщо сила на боці іншого і ви проти нього безсилі, то все одно вам в голову закрадається план, як це зробити, як помститися або ж ви просто упокорюєтеся. Якщо ви рівні за силою, то ви йому можете просто дати здачі або відповісти тим же, і ви, так би мовити, будете квити.

Зовсім інша справа, якщо це близька вам людина: ваш партнер, або хтось із ваших батьків, а, може, і друзів. Стосунки між близькими людьми дуже часто будуються на принципі балансу «давати-брати». І в даному випадку, для того, щоб ви були в балансі з кривдником, ви теж може зробити йому щось погане, але меншою мірою, ніж він зробив вам. Дисбаланс породжує почуття обов’язку і зав’язує кармічні вузли.

2. Носити біль в собі

Ви можете продовжувати носити цей біль в собі, тримати в собі всі свої образи й претензії. Ви можете їх висловлювати комусь або в тихому діалозі собі. Це самокатування, природне проживання болю.

І найчастіше ми саме так і робимо, ми не можемо відпустити цей біль і цю людину, носимо цей біль у своїй душі, продовжуємо ображатися і висловлювати претензії. Ніяк не можемо пробачити. А навіщо? Адже кривдник не зрозумів, що він нам зробив, якого болю завдав. Та й прощення він або не просив, або якщо і просив, то формально, без особливого усвідомлення всієї сили свого вчинку. А як нам хочеться почути його щире розкаяння, почути, що він був неправий. Але ми у відповідь не чуємо нічого і продовжуємо себе з’їдати.

Ми не відпускаємо його і прив’язуємо до нього себе. Ми не вільні, так, власне кажучи, і не прагнемо до свободи від нього. Ми тримаємо його і тримаємо себе. Нам важливий ця зв’язок і ми його утримуємо самі, утримуємо через образи та претензії.

Біль дуже часто руйнує організм, страждають наші нирки й серце. Організм знаходиться в стані постійного стресу, втрачається апетит, вага, йдуть життєві сили. Ми повільно і поступово руйнуємо свій організм і це може привести до важких захворювань.

3. Пробачити та відпустити

Пробачити – це, мабуть, найбільш складний і найблагородніший наш вчинок, який ми можемо собі дозволити. Пробачити від щирого серця, не формально, не на словах, а так, щоб на душі стало легко і вільно. Відпустити кривдника і себе, відпустити свій біль, свої претензії та образи.

Стати вільним. Тому прощення потрібно в першу чергу не вашому кривдникові, а вам самим. На це потрібна мужність. Але ресурс у нас є. Важливо ним скористатися для того, щоб почати нове життя. Життя без старих зв’язків, життя без старого болю. Життя, яке можна відбудувати самому заново, і таке життя, якого хочеться, з огляду на отриманий досвід.

4. Подякувати

Подяка – це вищий ступінь усвідомленості. Подякувати тому, хто зробив нам боляче, за життєвий досвід, який завдяки йому ми отримали. Нехай це важкий досвід, але він наш. І ми сміливо можемо йти далі, за новим досвідом, не несучи на собі тягар минулого. Ми – вільні, і ми вдячні життю за те, що воно у нас є і за всі ті нові можливості, які відкриваються перед нами.

Якому з 4-х варіантів віддати перевагу – вибір завжди за вами. Від того, що ви вибираєте, буде залежати й ваше подальше життя. Ті, хто зробив вам боляче, виконували відведену їм функцію і чомусь вони виконали її саме для вас.

Ви можете розібратися в причинах, чому це сталося, зрозуміти, пробачити, відпустити та пройти цей життєвий урок.

Ви можете також продовжувати йти цим замкнутим колом і притягувати до себе і далі людей, які будуть вам завдавати болю.

Я прекрасно розумію, що перебуваючи в стані живого болю, складно робити позитивний вибір і потрібен час, щоб біль вщух, а рана затяглася. Однак, пам’ятайте, що ви можете йти або шляхом руйнування або шляхом творення. Вибір за вами!

Всіх вам благ! Думайте! Робіть! Здобувайте!

Залиште свій коментар

коментарів

Loading...

Related Articles

Back to top button
error:
Close
Close