Що таке любов, а що – взагалі не любов? Я – психолог, і я знаю, як відрізнити

Доктор психології Дебора Анаполь на сторінках Psychology Today докладно пояснює, як відрізнити справжню любов від співзалежності або простого сексуального збудження. 

Редакція “Отож” перевела її статтю для вас:

“Любов – це ще одна природна стихія. Як би нам не хотілося, ми не можемо вимагати або наказувати їй, так само, як ми не в змозі вказувати Місяцю і зіркам, вітру та дощу… Вони не підкоряються нашим примхам.

Любов є більше, ніж ви думаєте. Ви можете запросити любов у своє життя, але не можна вказувати любові, як, коли і де їй слід з’явитися. Ви можете відмовитися від любові або прийняти її. У будь-якому випадку, любов приходить як удар блискавки – абсолютно непередбачувано.

Любові не можна висувати умови, встановлювати їй правила або шантажувати її. Як і сонце, любов просто є, незалежно від наших страхів і бажань.

Любов і свобода – поняття нероздільні. І те, і інше можна купити, продати або обміняти. Ви не можете змусити когось полюбити вас, і ви не можете запобігти цьому, ні за які гроші.

Любов не можна ув’язнити або закріпити законодавчо. Любов – це не субстанція і не товар. У любові немає території, немає меж, немає маси або енергії.

Можна купити собі партнера по сексу або навіть фіктивного чоловіка. Шлюб регулюється законом, правилами й судом, в шлюбі є право власності. Ціна шлюбу в минулому – придане, а в теперішньому – аліменти та дошлюбна угода. Шлюб – це договір. У нього мало спільного з любов’ю.

Можна купити сексуальне збудження і все, що з ним пов’язано: поцілунки, ласки, предмети, батіг і ланцюги. Любов же не можна купити або продати. 

Можна купити повагу, спілкування, увагу і, можливо, навіть співчуття, але любов не можна купити. Вона сама вирішує, коли їй прийти: по своїй волі й в призначений час, ваші плани її не цікавлять.

Любов – це не нагорода і не покарання. Це не приманка і не гачок.

Любов не дозволяє деструктивних дій і насильства залишатися безкарними. Вона вимагає справедливості та протестує, коли хтось піддається нападам. Любов вказує на шкоду, яку завдають люди один одному.

Любов вивільняє гнів, горе і біль. Але любов не тікає, якщо не отримує того, за чим прийшла.

Немає нічого спільного між любов’ю і словами: «Будеш погано себе вести, мама тебе розлюбить», «Якщо ви хочете, щоб вас любили, станьте добрішими», «Роби те, що я хочу», «Пообіцяй, що нікого більше не полюбиш» або «Пообіцяй, що ніколи не залишиш мене».

Всі ми взаємозалежні. І любов знає про це. Любов жаліслива, вона вміє співпереживати. В цьому її справжня природа, любов не використовує маніпуляції, вона терпляча. Любов поважає незалежність кожної людини.

Любов сама для себе є наказом”.

Чи Ви згодні з думкою автора? Чи є Вам, що до цього, додати?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.