Неймовірна притча, яка змінить ваше життя за 1 хв

Ця повчальна, мудра історія змусить вас переглянути своє життя і, можливо, навіть кардинально змінити свої погляди!

В одного султана було чотири дружини. Найбільше він любив свою четверту дружину – наймолодшу і найласкавішу. Султан дарував їй багаті одягу, коштовностей, доглядав її більше всіх. І вона була весела і радувала його.

Він любив і свою третю дружину – виняткову красуню. Вирушаючи в інші країни, він завжди брав її з собою, щоб всі бачили її красу, і завжди боявся, що одного разу вона залишить його і втече до когось іншого.

Султан любив і другу свою дружину – хитромудру і досвідчену в інтригах. Вона була його довіреною особою, яка допомагала приймати мудрі рішення. Коли у султана були проблеми, він довіряв їх другій дружині, і вона допомагала чоловікові вийти зі складної ситуації та пережити скрутний час.

Перша дружина була найстарішою і дісталася йому у спадок від покійного старшого брата. Жінка була дуже віддана чоловікові й робила все можливе для збереження і примноження багатств як самого султана, так і всієї його країни. Султан не любив свою першу дружину, попри те, що вона глибоко його поважала і цінила. Він не звертав на неї ніякої уваги.

Якось коли султан захворів, він почав згадувати своє пройдене життя, сповнене розкоші: «Зараз у мене чотири дружини, але коли я помру, залишуся один». Він покликав свою четверту дружину і запитав:

– Я любив тебе більше за всіх інших, віддавав тобі все найкраще, беріг тебе з особливим старанням. Зараз, коли я вмираю, ти готова рушити за мною до царства небесного?

– Звісно, ні! – відповіла вона і вийшла, не зронивши більше ні слова. Її слова, як кинджал, вразили серце чоловіка.

Тоді засмучений султан запитав свою третю дружину:

– Я захоплювався тобою все моє життя. Зараз, коли я вмираю, ти готова рушити за мною в потойбіччя?

– Ні! – відповіла його третя дружина. – Життя таке прекрасне! Коли ти помреш, я думаю ще раз вийти заміж!

Серце султана защеміло: такого болю воно ще ніколи не знало. Тоді він запитав свою другу дружину:

– Я завжди приходив до тебе за допомогою, і ти завжди допомагала мені й була для мене найкращим радником. Зараз, коли я вмираю, ти готова рушити за мною туди, де бліді тіні стогнуть і молять володаря душ про милосердя?

– Дуже шкода, що не можу тобі допомогти в цей раз, – відповіла друга дружина.- Єдине, що я можу зробити, це з честю тебе поховати.

Її відповідь вразила султана, як тисячі громових блискавок, а в цей момент він почув голос:

– Я піду з тобою туди, куди ти мене поведеш і буду поруч з тобою до кінця!

Султан обернувся і побачив свою першу дружину. Вона виглядала блідою, заплаканою і виснаженою горем до невпізнання. Він тихо зі смутком відповів:

– Я повинен був уважніше ставитися до тебе раніше!

У кожного з нас є чотири дружини:

Наша четверта дружина – це наше тіло; яке не має значення, скільки сил і часу ми вкладаємо в те, щоб виглядати добре, воно нас залишить, коли ми помремо.

Наша третя дружина – це наша кар’єра, становище, гроші, багатство, соціальне становище. Коли ми помремо, вони належатимуть іншим.

Наша друга дружина – це наша сім’я і родичі. Не важливо, скільки вони нам допомагали тут, найбільше, що вони можуть зробити для нас провести нас на той світ з пошаною.

І наша перша дружина – це наша душа, яку часто ігнорують через гонитву за удачею, владою, багатством і задоволеннями. Попри це, душа завжди з нами. Ставлячись до неї з турботою й увагою, оберігаючи та розвиваючи її, ми можемо подарувати світу і собі найбільший подарунок.

Всі ілюстрації та фото взяті із відкритих джерел інтернету