5 законів дурості: «Людина завжди недооцінює кількість ідіотів, які її оточують»

Стаття відомого економіста про те, чим небезпечні ідіоти й чи можна з ними боротися. Ми рекомендуємо всім своїм читачам з профілактичною метою ознайомитися з цією статтею. Хто знає, в який саме момент кожен з нас може зіткнутися з дурнем?

Італійський історик-економіст Карло Чіполла вельми ґрунтовно підійшов до питання про природу дурості. Довгі роки досліджень привели вченого до того, що він сформулював п’ять універсальних законів, що працюють в будь-якому суспільстві. Виявилося, що дурість сама по собі набагато небезпечніше, ніж ми звикли про неї думати.

Спрогнозувати дії дурня неможливо, він зашкодить вам без причини, без мети, без плану, в найбільш несподіваному місці, в найбільш невідповідний час.

Почну зі старої народної мудрості (мені її розповідав ще дідусь): “Коли двоє сперечаються – то один з них дурень, а інший – негідник. Тому що один не знає істини та сперечається. А другий знає, але все одно сперечається”.

А це вже А. Ейнштейн:

“Тільки дві речі нескінченні – Всесвіт і людська дурість, хоча щодо Всесвіту я не впевнений”.

Щоб зрозуміти суть дурості, корисно розібрати 5 основних законів дурості, сформульованих Карло Чіпполою. Наведу їх не в початковому порядку, через те, що буде простіше зрозуміти його ідею.

5 основних законів Дурості:

Закон Перший. Дурень – це людина, чиї дії ведуть до втрат для іншої людини або групи людей, і при цьому не приносять користі самому чинному суб’єкту або навіть обертаються шкодою для нього.

Перший закон дурості передбачає, що всі люди діляться на 4 групи: простаки, розумники, бандити, дурні.

  • Якщо ви робите дію, від якої самі зазнаєте збитків й при цьому приносите вигоду комусь ще, то ви належите до простаків.
  • Якщо ви робите щось, що приносить вигоду і вам, і комусь ще, то ви – розумник.
  • Якщо ваші дають вам вигоду, а хтось від них реально страждає, то ви – справжній «бандит».
  • І нарешті, ви будете дурнем, якщо від ваших дій страждаєте і ви, і хтось ще.

Спостереження. Подібна класифікація подобається майже всім моїм клієнтам до аналізу їх життєвих ситуацій, і не подобається їм же після навіть поверхневого розбору. Зате реально прискорює адаптацію ідеї ефективної співпраці в будь-яких взаєминах.

Другий закон. Людина завжди недооцінює кількість ідіотів, які її оточують.

Звучить як розмита банальність і снобізм, але життя доводить його істинність. Як би ви не оцінювали людей, ви постійно будете стикатися з такими ситуаціями:

– людина, яка завжди виглядала розумною і раціональною, періодично виявляється неймовірним ідіотом;

– дурні весь час виникають в найнесподіваніших місцях в найбільш невідповідний час, щоб зруйнувати ваші плани.

Спостереження. КОЖНА людина періодично (а то і надовго) входить в режим «дурня». Але ось рівень усвідомленості та розвинене его заважає визнати цю просту істину. Як це довести. А візьміть хоча б 60% розлучень на загальне число шлюбів або 92% рівень взаємної конфліктності (тобто% співробітників, що вступають в регулярні або періодичні відкриті або приховані конфлікти на робочому місці).

Третій закон дурості. Імовірність того, що людина дурна, не залежить від інших її якостей.

Дослідження Чіпполи показали, що освіта не має нічого спільного з ймовірністю наявності певного числа дурнів в суспільстві. Це підтвердили численні експерименти в університетах над п’ятьма групами: студентами, офісними службовцями, співробітниками адміністрації, викладачами та персоналом, що обслуговує.

Коли він аналізував групу низькокваліфікованих працівників, число дурнів виявилося більшим, ніж він очікував (другий закон), і він списав це на соціальні умови: бідність, сегрегацію, недостачу освіти. Але піднімаючись вище по соціальних сходах, те ж співвідношення він побачив серед білих комірців і студентів. Ще більш вражаючим виявилося побачити те ж число серед професури – чи брав він маленький провінційний коледж або великий університет, та ж частина викладачів виявлялася дурнями. Він був так вражений результатами, що вирішив провести експеримент над інтелектуальною елітою – Нобелівськими лауреатами. Підсумок підтвердив суперсили природи: та ж певна кількість лауреатів були дурні.

Спостереження. У сучасному бізнесі формально проголошуються стратегії win-win. У вихованні дітей декларуються принципи взаємної поваги. У сімейних стосунках активно рекомендується взаємна відповідальність. На практиці ж реалії сучасного світу сприяють активному розвитку психологічного бандитизму практично повсюдно. Що опосередковано призводить до розмноження «простаків» і «дурнів» за рахунок захисних механізмів психіки, що активно включаються.

Четвертий закон дурості. Не-дурні завжди недооцінюють руйнівний потенціал дурнів.

Дурні люди небезпечні тому, що раціональні люди насилу можуть уявити логіку нерозумної поведінки. Розумна людина здатна зрозуміти логіку бандита, бо бандит раціональний – він всього лише хоче отримати більше благ і при цьому недостатньо розумний, щоб заробити їх. Бандит передбачуваний, тому проти нього можна вибудувати захист. Спрогнозувати дії дурня неможливо, він зашкодить вам без причини, без мети, без плану, в найбільш несподіваному місці, найбільш невідповідний час. У вас немає способів передбачити, коли ідіот завдасть удар. У конфронтації з дурнем розумна людина повністю віддає себе на милість дурня, рандомного створіння без зрозумілих розумнику правил.

Спостереження. Власне в той самий момент, коли ви ігноруєте появу дурнів у вашому житті, ви самі стаєте дурнями. Адже ігнорування – це теж дія. А якщо його результатом буде потурання руйнівній дії дурості, то страждаєте і ви та самі дурні. Висновки робіть самі.

П’ятий закон дурості. Дурень – найнебезпечніший тип особистості. Наслідок: Дурень небезпечніший, ніж бандит.

Результат дій ідеального бандита – простий перехід благ від однієї людини до іншої. Суспільству в цілому від цього ні холодно ні жарко. Коли на сцену виходять дурні, картина повністю змінюється. Вони завдають шкоди, не витягуючи вигоди. Блага знищуються, суспільство бідніє.

Спостереження і висновок: якщо ви хочете примножити ваш достаток (в найширшому сенсі цього поняття) – проаналізуйте свої повсякденні стосунки, хоча б на поверхневому рівні за вказаною схемою. Виявити 10 хронічних проявів власної дурості. Усміхніться тому, наскільки швидко це у вас вийде. А потім запропонуйте собі будь-який відповідний особисто вам варіант вирішення сформованого стилю стосунків.

П.С. Існує легенда, що можна знайти людину, яка ніколи не ступала на шлях дурості… Але я їх ще не зустрічав.

П.П.С Вчора я бовкнув дурість 3 рази. А ви?

Залиште свій коментар

коментарів

Related Articles

Back to top button
error:
Close
Close