Чому щаслива жінка – це погана дружина
Досвід багаторічної психологічної практики демонструє чітку невідповідність між спостереженням за щасливою жінкою та її перспектив стати або бути хорошою дружиною. Це курйозний когнітивний дисонанс.
Нумо спробуймо разом розібратися в цьому вельми делікатному питанні та намалюємо портрет ідеальної дружини.
Малюємо портрет ідеальної дружини.
Сучасне суспільство заявляє, що чудова одружена господиня повинна:
– Бути доглянутою та охайною жінкою, в домі якої порядок згідно з армійськими нормативами.
– Демонструвати кулінарні здібності богині: перше, друге і компот у різних щоденних варіаціях.
– Її діти завжди охайні й ситі, оточені цілодобовою увагою ідеальної матері.
– Їй відомо все про життєдіяльність та фізіологію свого чоловіка. До того ж штани на ньому завжди сидять ідеально, під час їжі він не чавкає, традиційно щомісяця віддає заробіток дружині, пиво не п’є та проходить щорічне медичне обстеження.
Водночас вона неодмінно повинна випромінювати спокій, примирення та гормони щастя. Варто наголосити, що вона просто зобов’язана бути щасливою, у постійно доброму гуморі й, головне, відчувати це щиро.
А тепер нумо розгляньмо усі ці характеристики на практиці у реальному житті. Щоб піклуватися на належному рівні про чоловіка, дітей, будинок і крутити «невимушену сексуальну дульку» на голові, потрібно час і бажання. На жаль, встигати усе вищеперераховане, нормальна жінка просто не може, оскільки прасування займає годину, прибирання будинку – близько 2-х годин, приготувати страв для 3-х разового харчування дітей і чоловіка – ще кілька годин.
А ще потрібно перевірити домашнє завдання сина, сходити в душ, в магазин, відвідати вічно стражденну свекруху, поїсти, поспати, вимити голову або нафарбувати нігті. Ой, про с*кс з чоловіком забула! Місія просто нездійсненна! І якщо вона намагається відповідати усім цим стандартам, то фрустрація і депресія їй 100 % гарантована.
А тепер увага! Вона перетворюється на злюще, нервове, агресивне стерво, яке і далі продовжує тягнути на своїх плечах непосильну ношу і ненавидіти всіх, для кого ця жертва призначена, зокрема й себе! Вона не знає як жити інакше, але відчуває, що дуже втомилася.
А тепер нумо поговорімо про погану дружину, яка притримується хаотичного способу життя. Звісно, вона дотримується правил гігієни в побуті, готує вечері та займається розвитком дітей. Однак, в її шафі можна виявити забуту на пів року губну помаду. На її тумбочці лежить дитячий носок, стакан води й жіночий журнал, прикритий трьома шарами пилу. У її холодильнику іноді буває порожньо і весь час псуються продукти. Вона замовляє піцу на всю сім’ю, якщо лінь готувати повноцінний обід. Вона дозволяє собі ходити у піжамі півдня і валятися на дивані в суботу, дивлячись улюблений серіал. Вона не жертвує собою заради статусу ідеальної дружини.
Саме тому їй плювати з високої гори на загальноприйняті погляди та стандарти, іншими словами, вона не шукає способів порозуміння і визнання від оточуючих. Вона схильна до ліні, адаптується під ситуацію і прагне до комфорту, а не перфекціонізму. Така дружина добра, доглянута, світиться щастям, іноді плаче і сумує. Вона дозволяє собі бути справжньою. Саме таким дружинам тихо заздрять ідеальні, які жеруть себе зсередини за те, що не можуть собі дозволити жити у своє задоволення.
І мало того, поганою дружиною ще й пишається її чоловік, її обожнюють діти. Поряд з такою жінкою чоловік відчуває свою важливість і значущість. Куди ж їй без нього такій слабкій, безпорадній і неідеальній? А дітки тягнуться до мами, тому що вона весь час посміхається – у неї є на це час. Їй не потрібно тягнути на собі все домашнє хазяйство під героїчним девізом: «Це мій хрест і мені його нести!» Який хрест? Куди й кому його потрібно нести?
За ідеальність потрібно платити занадто високу ціну: здоров’ям, красою, коханням. Невже картинка щасливою правильної сім’ї варта таких жертв?
Можливо, варто обмежитися доступним, комфортним і тим, що влаштовує? »
