10 речей, які може – а значить, повинна – пояснити онукам бабуся

Бабуся – це вже мудра наставниця, у якої тепер є час, щоб із задоволенням позайматися з онуками, дати їм впевненість в собі, навчити їх головним життєвим принципам.

Ось 10 речей, про які бабуся повинна неодмінно розповісти своїм онукам:

1) Я така рада, що Бог створив вас.

Наші внуки ростуть у світі, який не визнає Бога своїм Творцем. Тому дуже важливо, щоб батьки, бабусі й дідусі регулярно нагадували дітям, хто їх Творець і який Він великий.

Дайте знати дітям, що ви раді їх появі на світ. Сьогодні багато хто з них відчувають почуття самотності та непотрібності. Одні замикаються, інші стають некерованими. Тому так важливо приділяти дітям більше часу: гратися з ними, читати їм казки на ніч, ходити в походи й т.д.

2) Я завжди готова вислухати вас.

Послух і повагу онуків потрібно заслужити. Навчіться уважно слухати їх, а головне – чути. Обговорюйте з ними навіть найдрібніші проблеми й негаразди. Адже коли ви найчастіше розмовляєте з дітьми? Коли вони вже наламали дров, встали на небезпечний шлях.

Якщо ви рідко говорите з онуками, не дивуйтеся, що на ваші зауваження і докори вони дадуть відповідь байдужістю. Діти не прислухаються до тих, хто ніколи не цікавився їх життям, а тільки повчав їх і наставляв.

3) Ви – найдорожчий скарб.

Діти потребують ласки та любові. Їм важливо чути, що їх цінують. Чим частіше ви говорите онукам про це, тим більше впевненості ви вселяєте в них. Така впевненість допоможе їм протистояти тиску, який на них справляє суспільство.

Підлітки, які не отримують любов вдома, починають шукати її в іншому місці. Часто такі пошуки закінчуються трагедією – чоловік вплутується в погану компанію, стає наркоманом, алкоголіком і опускається на саме дно.

4) Бог любить вас.

Важливо вчити дітей Божих заповідей, тому, що вони повинні й не повинні робити. Але якщо ви зосередитеся тільки на цьому, вони почнуть сприймати Бога як строгого суддю, а не милостивого батька. Не забувайте нагадувати їм, що Бог є любов.

Але не обмежуйтеся одними словами, демонструйте їм вашу любов, так діти краще зрозуміють, яка велика і безмежна Божа любов. Говоріть онукам «Я вас люблю» з усією щирістю, інакше ваші слова залишаться для них порожнім звуком.

Перечитуйте разом з онуками такі місця з Біблії:

“Бо так полюбив Бог світ, що віддав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне” (Івана 3:16).

“Дивіться, яку любов дав нам Отець, щоб ми були дітьми Божими” (1 Івана 3: 1).

“А Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками” (Римлян 5: 8).

5) У Бога є на вас плани.

Маленьких дітей часто запитують, ким вони хочуть стати, коли виростуть. Одні точно знають, яку професію оберуть в майбутньому, інші змінюють своє рішення мало не кожен день. І це нормально.

У підлітковому віці ваші внуки знову повертаються до цього питання, вони часто думають про те, що їм робити зі своїм життям.

Зніміть цей вантаж з їх плечей, навчіть онуків, що їхнє життя – в руках Божих. Неважливо, чим вони будуть займатися, головне, щоб їх праця була на славу Божу. Нехай вони запам’ятають прості слова: «Я буду робити те, чого від мене хоче Господь».

Ваші онуки повинні гнатися не за можливостями, кар’єрними висотами та достатком, вони повинні слідувати за Христом. Їм потрібно покластися на Бога, і він влаштує все мудро.

“Бо ми – Його твориво, створені в Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував” (Ефесян 2:10).

6) Любов до Бога – секрет любові до ближнього.

Любов до оточення потрібно плекати та вирощувати, вона не дається нам від природи. Коли Ісуса запитали “Яка перша з усіх заповідей?”, Він відповів:

“Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею своєю, і всією думкою твоєю, і всією силою твоєю. А друга подібна до неї: Люби ближнього твого, як самого себе” (Марк 12: 30-31).

Ваші онуки повинні знати: людині важко полюбити інших, якщо вона не любить Бога.

Навпаки – чим більше ви присвячуєте часу думкам про Бога, вивченню Святого Письма, тим більше любові до оточення ви маєте. Подавайте приклад щирої й безкорисливої ​​любові вашим онукам, бо Ісус сказав:

“Учень не більший за вчителя; але, удосконалившись, всякий, як учитель його” (Лука 6:40).

7) Вчіться прощати.

Ваші онуки повинні навчитися прощати своїх кривдників. Наша природа гріховна: ми чіпляємося за минуле, згораємо від злості, приписуємо людям ті якості, якими вони не володіють.

Але завдяки Божій милості та силі Духа ми можемо звільнитися від цих гріхів. Прощення – не прояв слабкості, воно звільняє нас, робить кращими.

Допоможіть вашим онукам усвідомити це. Нехай вони не тримають зла, не терзають свою душу неприємними спогадами – це ні до чого доброго не приведе.

8) Не сумуйте.

У посланні від Тимофія говориться: “Великий же зиск – то благочестя із задоволенням”. Зневіра ж – великий гріх. Ми завжди прагнемо до більшого, але не завжди отримуємо те, чого хочемо. Це призводить до зневіри й депресивних думок.

Навчайте дітей бути вдячними за мале: за дах над головою, за їжу, за можливість вчитися. Це допоможе їм залишатися щасливими навіть у найважчих ситуаціях.

Не балуйте онуків занадто сильно. Нехай навчаться цінувати те, що мають.

9) Я молюся за вас.

Встаньте вранці на коліна (коли всі ще сплять) і помоліться за рідних і близьких. Нехай ваші онуки знають, що про них є кому помолитися, що вони під надійним захистом – вашим і Божим. Подавайте їм приклад – нехай вони бачать силу молитви.

Залиште онукам ще один важливий спадок – покажіть їм, що щира молитва здатна творити чудеса. Приводьте їм приклади з життя, вивчайте разом Біблію, звертайте їхню увагу на те, як важливо звертатися з проханнями до Бога. Адже Божа допомога – запорука успіху.

10) Ви – майбутнє цього світу.

“Світ котиться в прірву”, “Люди збожеволіли, вони знаходяться в диявольському полоні” – такі фрази здатні лише налякати дитину. Ваше завдання – дати їй чітке і ясне уявлення про світ. У ньому є несправедливість і гріх, але також є і любов.

Не залякуйте дітей, не збільшуйте їх тривогу і занепокоєння. Навчайте їх добру, щоб вони могли принести у світ світло і любов. Не позбавляйте їх надії, інакше вони втратять мету та опустять руки.

Дайте їм надію, “бо так полюбив Бог світ, що віддав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне”.

Вам є що додати до цього списку? Які з цих пунктів ви хотіли б взяти на замітку?

Залиште свій коментар

коментарів

Related Articles

Back to top button
error:
Close
Close