Ми з чоловіком вже 7 років спимо окремо, і це зробило нас набагато щасливішими

Ми з чоловіком живемо 8 років разом і 7 ​​з них спимо в різних спальнях. 

Ні, не тому, що ми часто сваримося і не через дітей (їх у нас, до речі, немає), а просто тому, що нам так зручно. Здавалося б, ну що тут такого? Спите ви в різних спальнях або їздите у відпустку не разом – так на здоров’я, аби кожен був щасливий. Але насправді, встановлюючи свої правила в шлюбі, ви можете зіткнутися зі стереотипами, які можуть перешкодити жити так, як вам зручно.

Я вирішила розповісти, чому ми прийшли до такого «формату» сну, які в цьому є плюси, а також про реакцію друзів і родичів.

Як все починалося

Одного разу вночі я прокинулася в ліжку одна. При цьому я чітко пам’ятала, що спати лягала разом з коханим чоловіком. Прокравшись в сусідню кімнату, я виявила його мирно сплячим на дивані. Окей, подумала я, вранці з’ясую, що до чого.

За сніданком у нас відбувся приблизно такий діалог:

– Я вночі бачила, що нема тебе, чому ти пішов в іншу кімнату?

– Ти знаєш, я не міг заснути. Ти переверталася і сопіла, і мене викидало зі сну щоразу, коли ти переверталася.

– Хм, ну добре, хоча я ніколи не думала, що голосно соплю.

На наступну ніч ситуація повторилася. Заснули ми разом, прокинулися порізно. Тут я зрозуміла, що нам потрібно поговорити.

В ході розмови ми з’ясували, що спати разом нам важко. Мій молодий чоловік пригадав всі сварки через недосипання: він хропів, я його будила, він не висипався і злився. Іноді я сопіла, він мене будив, і тоді я вже не могла заснути. Часто один із нас прокидався, бо було жарко або тому що другий вирішив встати попити води, а одного разу мені наснився якийсь сон, і я уві сні тицьнула пальцем прямо в око моєму хлопцеві.

Плюс до всього ми зрозуміли, що у нас абсолютно різні режими сну. У мене тоді був вільний графік, і мій пік активності припадав на вечір і ніч – я могла дивитися фільми або читати приблизно до 24:00, а прокидатися близько 9: 00-10: 00. Мій молодий чоловік повинен був приїжджати на роботу до 9.00, тому для нього було вкрай важливо висипатися. Однак через проблеми, пов’язані зі спільним сном, кожен з нас спав не більше 6-7 годин. В результаті й він, і я стали більш дратівливими, втомленими та нервовими.

Загалом, ми прийшли до висновку, що нам буде краще спати в різних кімнатах, тим більше, що у нас була така можливість. Буду чесною: спочатку я дивилася на роздільний сон не так, як мій молодий чоловік. Тобто для мене це було трохи дивним, я звикла, що зазвичай люди сплять разом. Мої батьки розійшлися по різних кімнатах після срібного весілля. А ось моєму хлопцеві було взагалі відмінно: він став швидко засинати, вранці вставав бадьорим, готував нам сніданок і задоволений йшов на роботу.

В результаті дуже скоро наші сварки звелися до мінімуму – зникло безліч приводів для суперечок, а також кожен став більш спокійним в цілому. Крім того, ми стали краще і продуктивніше працювати – раніше через поганий сон обом було важко вставати та зібратися з думками.

Історія питання і що говорить наука

Щоб краще розібратися в тонкощах роздільного сну, я стала вивчати досвід попередніх поколінь. Так ось, з’ясувалося, що в Стародавньому Римі подружнє ложе взагалі не використовувалося для сну, а було призначене для любовних утіх, після яких кожен йшов до своїх покоїв. У Великобританії в Вікторіанську епоху також не було заведено спати разом в одному ліжку.

Так що традиція спати разом прийшла разом з індустріальною революцією, коли люди почали переселятися в міста. Маленькі квартири просто не залишали подружжю іншого варіанту, окрім як ділити одне ліжко на двох.

Потім, відчуваючи себе майже аристократкою, я вирішила звернутися до науки й знайшла книгу професора соціології Пола Розенблатта «Двоє в ліжку». Він прийшов до висновку, що спільний сон нерідко провокує різні порушення психоемоційного здоров’я та може стати причиною безсоння, напруження і навіть неврозів. Вчений опитав десятки подружніх пар і з’ясував, що часто саме спальня виявляється головним «вогнищем напруги». Зокрема, подружжя часто лається через побутові речі: чи можна пускати в ліжко домашніх улюбленців, курити і їсти.

Крім того, нерідко конфлікти спалахують через хропіння, перегляд телевізора, перетягування ковдри на себе або екран мобільного телефону, що світиться. Нарешті, запеклі суперечки можуть виникнути через температурний режим у спальні: хтось любить спеку, а хтось – свіже повітря. Професор стверджує, що в багатьох випадках проблема вирішується простим переїздом в сусідні спальні, але у людей в головах сидить стереотип, що спати разом – це набагато більш природно.

Інший експерт зі сну, Ніл Стенлі, на Британському фестивалі науки теж виступив на захист роздільного сну: «Сон – це егоїстичне заняття. Його не треба ні з ким ділити».

Психологи також говорять, що для чоловічої психіки необхідність ділити з кимось своє ліжко – це дратівливий чинник. У них в підсвідомості закладено захищати своє місце ночівлі від потенційного ворога. Так що присутність поруч іншої людини напружує і не дає можливості повністю розслабитися. Річ у тому, що, коли люди сплять разом, їх нервова система не може повноцінно розслабитися і відпочити. Причому для жінок це не настільки критично, вони переносять ці незручності легше, ніж чоловіки, яким насправді комфортніше спати поодинці. Не знаю, так це чи ні, але у випадку з моїм хлопцем це було правдою.

Жахи з жіночих форумів

Досі є досить поширена думка, що різні ліжка у чоловіка і дружини – це перший дзвіночок про те, що у вас не все добре. Вірніше, перший дзвіночок – це різні ковдри. А різні спальні – це вже знак того, що на стосунках можна ставити хрест.

Це я дізналася з жіночих форумів, де панувало однозначна думка: спати окремо – це жах-жах! Аргументи були в основному такі: а як же подружній обов’язок? а як же засинати в обіймах? Ось класичний приклад відповіді на питання:

Начитавшись подібних коментарів, я подумала, що, мабуть, в нас все ще глибоко сидять старі стереотипи. Адже наші бабусі вірили у всілякі знаки та народні прикмети, які могли зіпсувати стосунки. Згадайте пораду: ніколи не лягайте спати, не помирившись. Це приблизно з тієї ж серії. Вони намагалися дотримуватися простої логіки: раз так заведено у більшості, значить, це правильно. Спати окремо або їздити у відпустку в різний час – це розрив шаблону.

Ось дивно, я думала, в XXI столітті нас вже нічим не здивувати в плані стосунків, але ні, сон в одному ліжку, бажано під однією ковдрою, – все ще важлива складова.

Беремо приклад із зірок

До речі, виявилося, що в США питання роздільного сну теж саме на часі. Так, одне з досліджень показало, що близько 31% респондентів хотіли б спати окремо. Це узгоджується з опитуванням Національного фонду сну, згідно з яким майже кожна 4 пара американців спить в різних спальнях або ліжках.

Також я з’ясувала, що багато зірок вважають за краще сон поодинці. Наприклад, Джордж і Амаль Клуні колись вибрали для себе такий варіант. Здається, основною причиною стало хропіння Джорджа і надто чуйний сон його обраниці.

Крім того, зоряна пара Кетрін Зети-Джонс і Майкла Дугласа теж вирішила колись розійтися по різних спальнях. Кетрін якось зізналася, що не хоче з’являтися перед чоловіком в непривабливому вигляді, тому домовилася спати з Майклом окремо. Хто знає, може бути, тому вони живуть в щасливому шлюбі вже 19 років.

Зміни на краще

За ці 7 років, що ми з чоловіком спимо в різних кімнатах, наше життя значно покращилося – це я можу сказати абсолютно точно, а стосунки не погіршилися. Більш того, за цей час ми навіть встигли одружитися – приблизно на 5-й рік роздільного сну. Мені здається, що окремі кімнати забезпечують не тільки хороший сон, але і незалежність, адже кожній людині іноді хочеться побути на самоті.

Якщо чесно, зараз я навряд чи зможу заснути, обійнявшись із кимось. Те, що я люблю людину, не означає, що я хочу лежати з нею в одному ліжку – такого взаємозв’язку для мене немає. Що стосується питання інтимного життя, то для мене сон і секс – це зовсім не пов’язані речі. Звідки взявся стереотип про те, що любов’ю зазвичай займаються перед сном, я не розумію. Зате зараз у нас з’явився ритуал заходити один до одного кімнату, цілувати й бажати перед сном добраніч. Крім того, щоб заповнити недостачу тактильного контакту, ми стали частіше валятися разом і обніматися протягом дня.

Якщо ми їдемо у відпустку, то, звичайно, ми не замовляємо 2 різних номери, а спимо в одному. При цьому, якщо є можливість взяти кімнату з роздільними ліжками, то ми вибираємо таку опцію. І потім, все-таки у відпустці тобі не так важливо висипатися – в крайньому разі завжди можна «доспати» на пляжі або в дорозі.

Що стосується реакції друзів, то вони розділилися на 2 табори. Перші поставилися до цього факту досить скептично і сказали, що їм було б складно заснути, не обнявши на ніч свою половинку. Другі говорили: «Вау, як круто, шкода, наша однокімнатна квартирка не дозволить нам провести такий же експеримент».

З родичами було складніше. Свекруха сумно зазначила, що ось, раніше ви могли спати разом, а тепер вже ні… Моя мама сказала: «Живіть, як вам зручно, але тоді привозьте на дачу 2 комплекти постільної білизни».

Порада

Найважливіше, що я зрозуміла: всі пари різні та немає єдиного правильного варіанту, як будувати спільне життя. Якщо ви відчуваєте дискомфорт і знаєте, як можна поліпшити ситуацію, розмовляйте. Багато і спокійно. Пояснюйте свою позицію. Головне, не потрібно це робити під час сварок і невдоволення, так ви тільки збільшите проблему.

Я розумію, що, можливо, це очевидна порада, але багато хто забуває про те, як важливо все обговорити. Неодмінно потрібно донести до коханої людини думку, що у вашому рішенні нічого особистого, просто вам так зручніше. Попросіть про розуміння. Можливо, якщо одному з партнерів такий варіант сну не дуже підходить, варто піти на компроміс. Наприклад, можна спробувати спати окремо кілька разів на тиждень.

Залиште свій коментар

коментарів

Related Articles

Back to top button
error:
Close
Close