Якщо паузи ігнорувати і мчати зі швидкістю 200 км / год – нас зупинять обставини

Емоційне вигоряння, стреси, страх чогось не встигнути стають частими супутниками сучасних людей.

Щоб уникнути подібних розладів, кожній людині час від часу буває просто необхідно зробити зупинку, побути наодинці з собою, розслабитися і зібратися з думками для подальших звершень.

Ми “Отож” знайшли в мережі текст письменниці Ірини Говорухи про те, чому нам всім часом треба вміти ставити життя на паузу.

Моя мама, повертаючись з роботи, ніколи не бігла з порога на кухню терти картоплю на деруни або крохмалити підковдри. Вона лягала на 20 хвилин подрімати й тільки потім бралася за домашню роботу. Крім того, нескінченно боролася з моєю упертістю, доводячи, що після школи корисні гри в «Тихіше їдеш – далі будеш», а не синуси-косинуси. Приводила в приклад епізод з «Москва сльозам не вірить», в якому Катерина, повертаючись з заводу, насамперед сідала на диван відпочити. Прямо в робочому костюмі та в чоботах. Тільки мені нічого не допомагало. Я вважала, що відпочинок – для слабких, а сильні повинні працювати 24 години на добу.

Подруга вже 10 років не бере відпустку. 10 років дівчина не купається ні в Чорному, ні в Червоному, ні в Середземному морі, не піднімається на Говерлу або вулкан Тейде, не ходить по вулицях Будапешта, Кракова та Львова і не милується краєвидами Дніпра. Вона спить по 5 годин на добу і наполегливо робить кар’єру, щиро вірячи, що будь-яка пауза відкине її на кілька років назад. Ось тільки тіло підводить: впав зір, пустують нерви, і серце працює з перебоями.

Я довго брала з неї приклад, поки не дізналася про закон нейтрального положення. Він простий, як теорема Піфагора. Для будь-яких змін в житті потрібна зупинка. Привал. Можливість перевести дух, витерти піт, з’їсти лазанью і підфарбувати губи. Перевірити рівень пального у власному енергетичному баку, щоб уникнути ризику стихнути посеред дороги. Адже неможливо на повному ходу вписатися в поворот. Нереально вибратися з лісу, не зупинившись і не визначивши, де північ-південь. Нікому не під силу засвоїти всі 6 уроків без обов’язкових перерв.

Паузи потрібні на кожному кроці: перед стрибком у воду або в висоту, перед взяттям фінішного акорду під час виконання Бетховена або високої ноти в романсі «Не буди спогадів», перед виходом на сцену і початком нових стосунків. Щоб збрехати чи сказати правду. Ми зупиняємося під час різдвяних свят і на червоне світло. Фігурист – перед важливим виступом. Шахіст – обдумуючи наступний хід. А якщо паузи ігнорувати та мчати зі швидкістю 200 кілометрів на годину – нас зупинять обставини: застуди або досить серйозні хвороби, аварії, пожежі й землетруси.

У житті все ритмічно: день-ніч, зима-літо, вдих-видих. Навіть на дискотеці чергуються швидкі та повільні композиції. Навіть в залі тренажери ставлять на профілактику. Так що правий був якийсь просвітлений, стверджуючи, що в житті обов’язково повинні бути моменти, коли з нами нічого не відбувається: ми просто сидимо і дивимося на світ, а світ в цей час дивиться на нас.

Чи вразили вас слова цієї жінки? Чи ви думаєте по-іншому? Запрошуємо поділитися думками в коментарях.

Автор: Ірина Говоруха

Залиште свій коментар

коментарів

Related Articles

Back to top button
error: