Неслухняна дитина: 11 проблем сучасного виховання, яких не допускали наші бабусі

У 1946 році у Великобританії було запущено тривале дослідження, в рамках якого вчені відстежували життя всіх дітей, народжених в один тиждень.

У дослідженні брали участь і матері: на їхню думку, бути хорошими батьками нескладно: досить проявляти емоційне тепло, говорити з дитиною, слухати її та виконувати ще кілька простих правил. Мами й тати в XXI столітті підходять до виховання більш ґрунтовно, причому нерідко собі ж на шкоду.

“Отож” проаналізував, до яких помилок веде такий підхід, і з’ясував, чому іноді до батьківства варто ставитися простіше.

1. Раннє використання косметики

Хто з дівчаток не фарбувався потайки маминою помадою в далекому дитинстві? Сьогоднішні маленькі леді зробили крок далі та щосили наводять марафет перед школою або прогулянкою з подружками. За даними маркетингового дослідження, в США більш ніж половини дітей у віці від 12 до 14 років користуються декоративною косметикою, зокрема, олівцями для очей і брів, тінями й тушшю. 45% з них наносять тональний крем або консилер, 33% – рум’яна і бронзер, 10% фарбують волосся.

І якщо знайти косметику, яка не містить шкідливих компонентів, можна, то з психологічними наслідками не все так просто. У запущеному випадку дівчинка отримає так званий синдром принцеси: егоцентризм, схильність до театральної поведінки, переконаність у власній винятковості і, як наслідок, споживацьке ставлення до життя. Згадайте своє дитинство: в 14 років за косметику і високі підбори завучка могла написати на вас догану.

2. Потурання кожному капризу

Нова іграшка прямо зараз, а не до дня народження або на Новий рік? Фотосесія щомісяця? У школу – тільки в костюмі від Tommy Hilfiger і з модною стрижкою? «Головне – бути не гіршими за інших і подарувати щасливе дитинство» – так міркують батьки, які витрачають на дитину занадто багато грошей.

Бажання відповідати уявній нормі виростить людину, яка не вміє розпоряджатися фінансами. Хтось такий буде концентруватися виключно на матеріальному аспекті життя, а такі речі, як емпатія і співчуття, такій дитині (а пізніше і дорослому) будуть чужі.

3. Відпочинок за кордоном до 3 років

Якщо ви регулярно відправляєтеся в подорожі, то, напевно, помічали на курортах і в улюблених туристами містах сім’ї з немовлятами. Поїздки можуть викликати стрес, особливо на етапі підготовки. Відпустка з маленькими дітьми передбачає більш детальне планування.

Додайте сюди акліматизацію, перельоти або довгу подорож на поїзді – такий відпочинок стане випробуванням і для батьків, і для дитини. Крім того, ми зберігаємо спогади лише з певного віку, а саме з 3,5 роки: діти молодшого віку просто не запам’ятають тих красот, що ви хотіли б їм показати. Тому брати з собою дитину молодшу від цього віку недоцільно.

4. Відсутність домашніх обов’язків

82% нинішніх дорослих зізналися, що в дитинстві у них були домашні обов’язки: прибирання, миття посуду, турбота про домашню тварину і так далі. Водночас лише 28% людей регулярно доручають подібну роботу власним дітям. Це можна пояснити: у наших бабусь не було посудомийних машин, роботів-пилососів та іншої техніки, яка сильно спрощує догляд за будинком. Але зате в разі відключення електроенергії ми не потрапляли в безвихідне становище.

Тому виконання домашніх справ необхідне дитині: воно формує більш самостійну особистість, прокачує навички комунікації з друзями та рідними, а також виховує чуйність, уміння піклуватися про ближнього. Щоб виробити у малюка позитивне ставлення до роботи, дякуйте йому: це підвищить його самооцінку і залученість в справу, на відміну від грошової стимуляції.

5. Відсутність досвіду письма

Потреба писати що-небудь від руки, здається, йде в минуле: у всіх є смартфони, планшети, ноутбуки й так далі. Навичкам письма в школах приділяється все менше уваги, і дуже даремно. Вони взаємопов’язані з дрібною моторикою, позначаються на рівні грамотності, засвоєнні іноземних мов.

Коли ми пишемо щось на папері, мозок отримує зворотний зв’язок, формується координація зору і руху, чого не відбувається при наборі тексту на клавіатурі. Одне з опитувань показало, що сьогоднішні старшокласники все частіше використовують неформальні мовні звороти в офіційному спілкуванні. Все це впливає на загальну успішність учня.

6. Боязнь розмов на серйозні теми

Переїзд в інше місто або країну, розлучення, смерть – далеко не кожен з сучасних батьків зважиться обговорити ці теми з дитиною, боячись завдати їй психологічної травми. Але діти починають усвідомлювати незворотність смерті приблизно з 4 років. Замовчування завдасть більше серйозної шкоди психіці: рано чи пізно дитя зіткнеться з неприємним явищем і не знатиме, як правильно його пережити.

Не варто робити з дитини тепличну рослину: здорова особистість повинна вміти відчувати не тільки позитивні емоції, а й негативні. Найкраще, що можуть зробити мати та батько, – провести розмову максимально спокійно і м’яко.

7. Гіперопіка

Якість життя в усьому світі в порівнянні з попередніми поколіннями постійно поліпшується, а технології дозволяють автоматизувати багато процесів у будинку. У людей з’являється більше вільного часу, який молоді мами й не дуже витрачають, в тому числі, на надмірну турботу про дитину.

В результаті нащадок виростає безпорадним, нездатним самостійно розв’язувати проблеми й глибоко нещасним. Через спробу батьків реалізуватися в дітях останні з малих років живуть з постійним відчуттям тривоги. Авторитарний стиль виховання (гіперопіка – один з його різновидів) в гіршому випадку може привести до спроб суїциду в дорослому віці.

8. Уявлення про дитину як про ідеальну істоту

До такої міри, що будь-який негативний (хоча і справедливий) відгук викликає прагнення довести зворотне і навіть агресію. Замість цього спробуйте коректно розповісти малюку про свої очікування від нього і поясніть, навіщо йому самому це потрібно. В ході експерименту з’ясувалося, що «ефект Пігмаліона» працює: очікування батьків впливають на успішність дітей.

Крім того, важливо розуміти різницю між обґрунтованою і необґрунтованою критикою і навчити цьому дитину. Інша цінна якість – здатність не звертати увагу на думку незначущих людей.

9. Купівля іграшок і солодощів, щоб дитина відчепилася

Супермаркет, перевантажений візок з продуктами й дитиною, нескінченні прохання купити шоколадку чи кіндер-сюрприз і, нарешті, мати, що здалася без бою. Знайома ситуація? Якщо вона повторюється раз у раз, ви легко виростите маніпулятора.

Щоб не потурати примхам дитини та не викликати бурю обурення в інших людей в черзі, дотримуйтесь простих правил: по можливості не беріть дитину в супермаркет або скористайтеся доставкою продуктів. Не вийшло – добре нагодуйте малюка перед тим, як піти в магазин, щоб бажання що-небудь з’їсти виникло з мінімальною ймовірністю.

10. Позиція слабкого лідерства

Батьки не завжди можуть встановити особисті кордони, дозволяючи дітям сідати собі на шию в прямому і переносному сенсі. Вони бояться проявити твердість, виправдовуючись фразами на кшталт «Ну він же малий». Наприклад, вас не радують щотижневі кишенькові витрати вашого чада: ви бурчите, але продовжуєте видавати потрібні суми, відмовляючи собі в тому, що дійсно необхідно.

Нездатність дорослих сказати «ні» призведе до того, що вони будуть сприйматися слабкими, а нащадок не навчиться їх поважати. Уміння окреслити межі та встановити дисципліну (в розумних межах) дасть розуміння, до якої міри можна вдиратися в життя іншої людини, і створить здоровий мікроклімат в сім’ї.

11. Виключення фактора ризику як такого

Ми проводили всі дитинство на вулиці, повертаючись додому затемна. Мама і бабуся були спокійні: досить було виглянути у вікно, щоб зрозуміти, що з нами все в порядку. У сучасних реаліях батьки іноді побоюються дозволити синові чи доньці повертатися після уроків самим. У цьому є сенс, але не варто доводити ситуацію до абсурду. Нещодавно психологи з’ясували: якщо малюк не стикався з найменшими та природними неприємностями, у нього формуються страхи й комплекси.

Наприклад, малюкові заборонялося кататися на велосипеді, щоб уникнути падінь. Підлітка обмежували в стосунках з протилежною статтю, щоб він не сумував після розставання. Для досягнення емоційної зрілості доводиться відчувати й негативний досвід. Бережіть своїх дітей, але знайте міру.

А які правила виховання дітей ви б запозичили у ваших мамусь, татусів, бабусь і дідусів?

Залиште свій коментар

коментарів

Related Articles

Back to top button
error:
Close
Close