12 щирих висновків, які я зробила за 12 років сімейного життя
Усі романтичні фільми закінчуються однаково: біле плаття, квіти, щаслива наречений і ніжний наречений… А що відбувається після весілля? І як це : жити довго і щасливо?
«Я ніколи не розуміла фраз: “привабити багатого чоловіка» або «я хочу вийти заміж ». Мої плани на життя були шаленими. Напевно, як у більшості 15-17-річних підлітків, які думають, що все життя попереду.
На жаль, моїм цілям не судилося збутися: спортивна травма поклала кінець моїй кар’єрі, моєму олімпійському золоту. Довелося повісити шиповки на стінку.
Я зустріла свого майбутнього чоловіка у студентські роки. Я ніколи не замислювалася над тим, скільки ми проживемо разом в шлюбі. Я розуміла, що життя може змінитися в будь-яку хвилину, як в спорті: сьогодні ти відомий спортсмен, чемпіон і переможець, а післязавтра отримуєш травму, і чемпіон вже хтось інший.
Тренер завжди говорив мені:
«Щоб виграти, ти повинна бути на голову сильнішою за інших. Немає таких слів: “не виходить”, “не можу”. Вставай і роби. Роби те, що можеш зробити на даний момент, викладаючись на максимум ».
Ця звичка думати (як чемпіон) намертво укорінилася в моєму світосприйнятті. Я порівнюю її з внутрішнім критиком, який живе в середині мене та керує моїм сімейним життям. Мої стосунки з чоловіком розвивалися як у більшості пар: закоханість, романтика, пристрасть, страждання. Були періоди притирання, пізнавання один одного в побуті, періоди розбіжностей, нерозуміння, образ. Хотілося і розлучитися, і повбивати один одного.
Проживши в шлюбі 12 років, я готова поділитися з вами 12 вартими уваги висновками про нього:
1. Пристрасть проходить.
Так, любов проходить. Це та любов, яку нам нав’язує суспільство, справжнє ім’я якої – «пристрасть». Вона затихає з усіма її божевільними емоціями, стражданнями, слізьми, з душевним болем і неможливістю думати ні про кого, крім об’єкта обожнювання.
У стосунках має бути добре. Без істерик, виносу мозку, емоційних гойдалок, адреналінових стрибків після пропущеного повідомлення, без битих тарілок і переїзду «пожити у мами», без надриву і безсонних ночей після чергового скандалу.
У стосунках має бути стабільно. Зверніть увагу: це не означає нудно. Ти просто повинна бути впевненою, що твій чоловік не викине карколомний фортель, коли ти будеш до нього абсолютно не готовою.
У стосунках має бути спокійно. Коли ти йдеш додому і знаєш, що там все нормально, що ти не нарвешся на агресивно-п’яного чоловіка і не отримаєш ляпаса по обличчю.
2. Життя в шлюбі – це не одне велике свято.
Не буває «довго і щасливо» без перерви на обід і вихідні. Бувають хвороби, погане самопочуття, втома і роздратування, злість і образи. Бувають зриви, лайки, неприємності та труднощі. Питання тільки в тому, наскільки довго подружжя готове застрявати в цих ситуаціях.
3. Подружжя повинне бути одного соціального рівня.
Попелюшка і принц – це не більше ніж казка. Романтична нісенітниця, якою дівчаткам забивають голову з дитинства. І нерівні шлюби найчастіше закінчуються розлученням. Хімія закоханості може штовхнути людей один до одного. Але, коли закоханість проходить, назовні вилазять різниці у вихованні, менталітеті, ставлення до життя, до грошей, роботи та дітей. Казки, які показують в кіно – нежиттєздатні, а спроба наслідувати їх закінчується провалом.
4. Подружжя повинно розвиватися. Разом!
Не можна зупинятися на досягнутому. Якщо чоловік або дружина не розвиваються – підсумок сумний: того, хто заважає рости, рано чи пізно, кидають. Дружину, яка застрягла в каструлях та пелюшках; чоловіка з пивом біля телевізора. Це баласт, який буде скинутий, і тут без варіантів.
Звідси робимо висновок: не можна забороняти чоловікові розвиватися. Це може бути будь-що: танці, гітара, сноуборд, шахи, 101 спосіб приготувати курку – будь-яке заняття, де людина хоче досягти певного результату. Найкраще, що ви можете зробити – розділити інтереси чоловіка, або просто не заважати.
5. Потрібно приймати один одного такими, якими ви є.
І робити це треба на глибинному рівні, незважаючи на те, що вас можуть дратувати деякі звички, ви можете бути незгодним з деякими рисами характеру. Можна мати різні погляди на деякі проблеми, наприклад, на процес виховання дітей, але на глибинному рівні людина повинна бути прийнятною. З усіма її «заморочками», «тарганами» та іншою «живністю». Потрібно дозволяти своєму партнерові бути таким, який він є. Звісно, можна спробувати повільно перевиховати його, але це лише додаткова нікому не потрібна функція.
6. Дружина не повинна повністю розчинятися в чоловікові та дітях.
Я спочатку приділяю час собі, а потім – чоловікові й дитині. Жінка, яка занедбала своє «я» заради чоловіка, швидко набридає і стає тягарем. Не можна повністю розчинятися в сім’ї, не можна жити тільки бажаннями чоловіка, не можна думати тільки про каструлі та дітей. Таких жінок називають «тітка», які нікому не цікаві. Кожен хоче мати поруч, біля себе, різносторонню особистість, з якою цікаво спілкуватися кожен день, бо ти весь час пізнаєш щось нове. А «тітка» на дивані … хіба кому цікава думка дивана?
7. Чоловік повинен бути потрібним і водночас вільним.
Я живу за цим принципом останні декілька років. Я не боюсь, що чоловік може піти, тому що він, як і будь-яка інша людина, має право на краще життя. І нехай навіть воно буде без мене. Це нормально. Так само, як і я маю право на краще для себе життя: без нього. Так, попереднє життя буде зламане, але катастрофи не станеться. Не можна насильно утримати людину біля себе. Важливо вчасно зняти рожеві окуляри та забути назавжди фразу: «Будемо жити довго та щасливо і помремо в один день». Завжди будьте готовими до того, що людина може піти в будь-який момент.
8. У кожного мають бути свої інтереси та бажання.
У кожного має бути право на особистий простір і час. У кожного повинні бути свої фінанси.
Це аксіома стосунків. Так повинно бути, і це не обговорюється. Не потрібно тягати чоловіка за собою на шопінг так само, як не потрібно бути на риболовлі у чоловічій компанії.
Наприклад, мій особистий час – це час для тренувань, йоги, бігу. Можу поїхати одна на озеро, щоб посидіти, подивитися на воду, подумати. Можу почитати книги, поки мій чоловік спокійно йде в баню, на зустрічі з друзями або їде на риболовлю на декілька днів. Ніхто ні за ким не стежить, істерик не влаштовує. Усі задоволені, усім добре.
У кожного повинні бути власні фінанси, і ніхто не має права вимагати звіт про їх використання. Принизливо просити на прокладки, так само як і на сигарети.
9. У будинку обов’язково має бути тварина.
І бажано теплокровна. Кішка, собака, хом’ячок, – усі ті, кого можна потискати-помацати. У нашому домі завжди жили кішки, собаки, а іноді й ті, і інші одночасно. Зараз у нас є дві собаки та щур-сфінкс.
10. Довго у шлюбі живуть люди з близьким темпераментом.
Коли в одного «шило» в одному місці, а інший, навпаки, як Ємеля, який тільки й робить, що на печі лежить, то цей шлюб навряд чи буде довгим. Звісно, можна згладити деякі відмінності в темпераменті, можна підлаштуватися під характер і під задану життєву швидкість іншого. Але якщо ці дві швидкості полярні, то навряд чи ваш «феррарі» їхатиме довго за ледве пихкаючим «запорожцем».
11. Пристрасний секс в шлюбі – це не головне.
Після 12 років шлюбу неможливо мати божевільний секс і романтику, як раніше, навіть після 3 років все затихає і переходить на більш спокійний рівень. Для того, щоб зберігати бажання до партнера після багатьох років, проведених пліч-о-пліч, потрібні дуже сильні емоції, яких в основному майже не залишається. Тільки якщо один з подружжя не страждає від любовної залежності. Така людина схильна до пристрасті та вогню. У такому випадку хтось зі подружжя живе з іншим по розрахунку, бо так зручну, або через небажання щось міняти.
Але зазвичай, в нормальних, чи не проблемних стосунках, секс відходить на другий, а то й на десятий план, і справді не є головним в шлюбі.
12. Рішення повинні прийматися разом.
Важливо: жінці не потрібно лізти в суто чоловічі справи. Дрібні, щоденні справи не вимагають узгодження. А от великі покупки, доленосні рішення мають обговорюватися. І це рішення приймають двоє! Ніяких «я вирішив (ла), сказав (ла), тому так і буде».
Як виховувати дитину, куди поїхати у відпустку, «нумо заведімо собаку», яку машину купити, – усе це обговорюється. А ось лізти в бізнес чоловіка небажано. Якщо вас запитають, можете висловити свою думку.
І найголовніший чинник для довготривалого шлюбу – це бажання йти на компроміс, слухати та чути один одного, давати один одному можливість побути на самоті, не зливаючись, як сіамські близнюки, залишаючи собі та іншому партнерові простір для маневрів.
А взагалі сімейне життя – це поєднання любові, довіри, взаємодопомоги, толерантності та сили волі. А послідовність, яка описана в попередньому реченні, змінюється кожні декілька років.
При цьому ми ніколи не робили цього в сімейному житті:
1. Не били тарілки та не били меблі
Максимум що можна домогтися такою поведінкою – це зайвий «головний біль», незаплановані фінансові витрати й відмова при цьому від якихось потрібних покупок або розваг. Та й потім, не можеш впоратися з емоціями – «піди побийся головою об стінку», як говорила моя бабуся.
2. Не рвали фото, одяг та інше
Те ж саме, що в пункті вище. Дурість, ось як це називається.
3. Не йшли пожити до мами
До мами йдуть пожити дівчатка і хлопчики, що не подорослішали, неважливо в якому вони паспортному віці знаходяться, і які не можуть нести відповідальність за свої вчинки та рішення.
4. Не намагалися робити навмисно болючіше один одному
Лаються в сімейному житті всі. Чи не опускатися до рівня «базарної баби», яка так і норовить вдарити якомога болючіше – це ознака хороших стосунків. І хто в ролі «базарної баби», це питання вторинне.
5. Не маніпулювали дитиною
Ніколи й ні за яких обставин. У стосунках дорослих дітям не місце. І на моє глибоке переконання, тільки ідіоти можуть робити дитину розмінною монетою у свою невдалому житті.
Погоджуєтеся з думкою автора?