Чому я вибрала стосунки у вихідні та не зраджую своїм принципам більше ніж 10 років

У моєму житті діє правило: я не бачуся з одним і тим же чоловіком два дні поспіль, навіть якщо мова йде про неймовірну закоханість.

Я на власному досвіді знаю, що таке зустрічі у вихідний. І я готова розповісти про всі нюанси, труднощі й плюси такого зв’язку, а також постараюся вгадати питання, які можуть виникнути у читачів.

Всього одне питання мого тата змінило моє уявлення про стосунки

Мені 29 років. Перші мої стосунки почалися в 16: на дні народження подруги я познайомилася з хлопчиком, який навчався в моїй же школі, але до того моменту ми не помічали одне одного. У нас виявилося багато спільного, тому юнацька закоханість не змусила себе чекати. Як і всі молоді пари, у яких в животі «метелики» літають між шматочками піци та бульбашками коли, ми зустрічалися кілька разів на тиждень після уроків, ходили в кіно і гуляли.

Час йшов. До моїх 19 років батьки купили квартиру, в яку планували переїхати, але потім вирішили віддати її мені з моїм хлопцем, а самі залишилися в старій. Поки тривав ремонт, у вихідні ми проводили час в новому житлі, а як тільки з’явилася можливість жити там з комфортом, молода людина стала залишатися частіше. В той момент я і зрозуміла, що мені важко перебувати з кимось більше ніж 2 днів поспіль, а заснути я і взагалі можу лише одна. Ми розійшлися по різних спальнях, але звикнути до присутності ще однієї людини у квартирі я так і не змогла, тому запропонувала повернути все, як було і бачитися один раз в тиждень.

Незважаючи на те, що мої батьки знали про існування молодої людини в моєму житті, особистого знайомства так і не було. Улюблений сам виявив бажання відрекомендуватися, попросивши телефон моєї мами. Такий поворот подій мене зовсім не втішив, але врятував ситуацію тато, задавши мені питання: «Якщо ти скажеш, що це серйозно, то нехай приходить знайомитися. Якщо ти не впевнена, що з цією людиною у тебе попереду довге спільне життя, то я не бачу необхідності знайомитися. Так мені є сенс запам’ятовувати його, чи ні? »Я зі спокоєм видихнула і сказала, що ні, ці стосунки точно не на все життя.

Ми розлучилися, коли мені було 20, а татові слова назавжди застрягли в моїй голові, і я зрозуміла, що покажу свого обранця батькам тільки в тому випадку, якщо коли-небудь зберуся під вінець.

Чоловіків, які готові до стосунків у вихідний, потрібно заносити в Червону книгу

Якщо ви вважаєте, що чоловіків, які мріють про стосунки у вихідний, – хоч греблю гати, то, повірте мені, це не так. Все ж більшість представників чоловічої статі – власники. Тому, коли я завершила стосунки, було дуже важко завести нові: складно було пояснити чоловікам, що мені, як повітря, необхідний особистий час. Ідеальні стосунки в моєму уявленні виглядають так: зустрітися в кінці тижня, а потім, до наступних вихідних займатися своїми справами, відволікаючи один одного тільки повідомленнями в месенджерах.

Всі мої нові знайомства закінчувалися після першого побачення. Наприклад, якщо мене запрошували в кіно і зустріч проходила вдало, то, як ви вже зрозуміли, я чекала, що молода людина «зникне» з мого життя хоча б на пару днів (а краще до кінця наступного тижня). Але так не виходило, і не встигала я піднятися на ліфті додому, як приходило повідомлення з пропозицією зустрітися завтра. Я максимально коректно намагалася перенести такі зустрічі, але стикалася з нерозумінням і образами. Через деякий час у мене зав’язалися другі стосунки, і тривали вони 3 з половиною роки. Закінчилася ця історія дуже просто: спілкування стало сходити нанівець, а я закохалася в іншого, з ким стосунки тривають вже 5 років, і поки «політ» нормальний. Власне, на історії про ці стосунки я і побудую весь подальший аналіз в тексті.

Своїм егоїзмом я оберігаю партнера від чужої думки

Цей текст для мене свого роду сповідь, тому що я не обговорюю свої стосунки з близькими та тим більше з просто знайомими мені людьми. Поясню, чому: я розумію, що така форма любові викликає в кращому разі подив у навколишніх, і чомусь багато людей намагаються відразу ж звинуватити мого партнера в чомусь аморальному, а мені цього зовсім не хочеться, адже ця людина – мій вибір і я від неї без тями. Тому, коли мого коханого називають «травоїдним звіром з рогами», який зовсім не цінує мене, то у мене з’являється бажання стерти пам’ять у співрозмовника і ніколи не починати цю розмову. У такі моменти мені здається, що люди намагаються таким чином пошкодувати мене, а я щиро не розумію, чому.

Думаю, що любов у кожного своя, і цим вона і прекрасна. У когось вона з італійським акцентом – обпалює, ревнива, жестикулююча; у когось – зі скандинавським характером – спокійна, затишна, а у когось – така, як у мене. Якщо вам на секунду здалося, що я холодна жінка, яка ніколи нікого не любила, то ви помиляєтеся. Саме з тієї причини, що я віддаю багато емоцій під час спілкування, я швидко вигоряю і мені потрібно усамітнення, щоб набратися сил.

Правила, вироблені роками

Попри те що це досить вільний тип стосунків, все ж деякі правила з’явилися самі собою:

  • Про майбутнє. Я вважаю, що у кожного має бути місце, яке буде тільки його: для його спогадів, захоплень і для того, щоб можна було сховатися від зовнішнього світу. І, навіть якщо ми коли-небудь зважимося з’їхатися, то я ніколи не попрошу партнера продати його холостяцький барліг і не заїду в нього сама. Я допускаю можливість придбання спільного житла, але зі збереженням старого.
  • Обов’язкова перерва між побаченнями.
  • Про побут. Я не прошу запасний ключ від його квартири, приїжджаю тільки після домовленості та не захоплюю територію, «забуваючи» свої речі. Я не прибираю і не готую не у себе вдома, тому що знаю дівчат, які починали демонструвати свої навички господинь у стосунках щовихідного і засмучувалися, коли їх праця залишалася непоміченою. На мою думку, в цьому випадку варто зізнатися, що ви хочете більшого.
  • Про сьогодення. Я не порушую його плани. Якщо у мого чоловіка за розкладом спорт, день народження друга або щось ще, то він не повинен скасовувати все це через мене. Всі правила діють і по відношенню до мене теж.

Винятки з тих самих правил

У будь-яких правилах є виключення, і в моїх останніх стосунках вони стали з’являтися все частіше (можливо, вік грає в цьому не останню роль): 2 рази на рік ми проводимо відпустку разом, і тепер я можу засинати поруч з іншою людиною і навіть висипатися. А ось свята ми відзначаємо окремо, тому що наші сім’ї незнайомі й коло друзів теж різне.

Що завжди залишається незмінним, так це взаємодопомога. Можна скільки завгодно встановлювати рамки, правила і будувати власні плани, але якщо близькій людині потрібна допомога, то все скасовується. Ми найближчі одне для одного, коли потрібне термінове реагування. Взаємовиручка присутня завжди, і я не можу згадати такого випадку, щоб, дізнавшись про мою проблему, людина залишилася в стороні.

Плюси та мінуси таких стосунків

У кожної медалі дві сторони, ось і у моєї є як «темна» частина, так і «світла». Нумо почнімо з хорошої сторони:

  • Ми не встигаємо набриднути одне одному. Я відчуваю страх перед тим, що мене може бути занадто багато в житті людини або інший може мені набриднути. У таких стосунках подібна ймовірність прагне до нуля.
  • У мене є час зайнятися собою. Це відноситься як до догляду за собою, так і до можливості займатися творчістю. Я не з тих дівчат, які бояться з’явитися перед кимось без макіяжу і зі слідом від подушки на обличчі зранку, але я рада, що у мене є можливість ґрунтовно підготуватися до кожного побачення, що допомагає зберегти «хімію» навіть через багато років стосунків.
  • Економія коштів: чим рідше ми бачимося, тим більше вдається накопичити. Особливо це стосується мене, тому що кожен раз перед побаченням мені хочеться купити щось нове.
  • Нам завжди є про що поговорити. Навіть коли ми вирушаємо у відпустку і проводимо 24 години на добу разом, теми для розмов не закінчуються. До речі, виникає звичка запам’ятовувати речі, які «обов’язково треба розповісти», але, звичайно ж, вони забуваються, а ось у відпустці все це спливає з «архівів» пам’яті.
  • Відсутні конфлікти на побутовому ґрунті. Коли ми проводимо тривалий час разом (у відпустці), то мене абсолютно не дратує безлад, вигляд чоловічих шкарпеток і мені не складно прокинутися на годину раніше, щоб приготувати сніданок для нас двох. Можливо, це тому, що підсвідомо я знаю: це не моя рутина, і вона нею не стане.

А тепер нумо поговорімо про сумне і перейдемо до мінусів:

  • Готовність відпустити людину в будь-який момент. Наскільки б сильні почуття ні палали в моїх грудях (а вони палають), я не ставлюся до іншої людини як до невід’ємної частини себе і розумію, що мій партнер може закохатися в когось ще (як і я). В цьому випадку не повинно бути ніяких драматичних сцен, тому що, по суті, ви нічого один одному не обіцяли.
  • Чим старшими ви стаєте, тим сильніше звикаєте до певного розкладу свого життя, і дуже важко ділити побут з кимось ще, якщо ви до цього не звикли.
  • Час від часу можлива поява меланхолії й нестачі тепла. Я жива людина, і у мене бувають невдалі дні, після яких я б із задоволенням впала в руки до коханої людини, а не в порожнє ліжко. І найчастіше саме в такі моменти працює закон підлості та мій улюблений знаходиться десь далеко.
  • Одночасно і плюс, і мінус: найчастіше такі стосунки просто сходять нанівець. Якщо парам, які постійно живуть разом, досить складно зважитися розірвати зв’язок і у них виникають сумніви («А раптом це тимчасове охолодження?», «Може, все ще зміниться?»), то в стосунках у вихідний до людини приходить чітке розуміння: все, пора шукати когось іншого. Зберегти такі стосунки складніше і другого шансу у них вже не буде. Зате розставання зазвичай проходить безболісно і спілкування зберігається на рівні приятельського.

Кому точно не варто пробувати такий вид стосунків

Я не закликаю пробувати такі стосунки тільки заради інтересу – мені, навпаки, хочеться «повісити» величезну неонову табличку і ще направити на неї прожектор: «Трюк виконаний професіоналом, не намагайтеся повторити це вдома». Така форма любові точно не для вас, якщо:

  • Ви хочете сім’ю, дітей і заміж. Я не чайлдфрі, але бажання мати дітей у мене поки не виникало, незважаючи на це, я точно знаю, що не погодилася б на гостьовий шлюб, якби у мене була дитина.
  • Вам важливо ділитися емоціями. Я не заперечую, що подібна форма стосунків – для людей егоїстичних, досить замкнутих і тих, хто боїться показати свою вразливість. Ви повинні розуміти, що подібні стосунки вам не з ким буде обговорити й не варто цього робити.
  • Вам нудно наодинці з собою. Якщо у вас немає захоплень, то більшу частину часу ви просто будете проводити в режимі очікування. Так і з глузду з’їхати можна.
  • Ви ревниві. Такі стосунки повністю будуються на довірі, і в них немає місця питанням: «З ким ти?», «Де ти?», «Чому так пізно?».
  • Ви часто не можете розібратися у своїх почуттях. У будь-яких стосунках найголовніше – не брехати собі. Якщо ви починаєте відчувати себе використаними, то припиняйте такий зв’язок. Зазвичай це виникає в тому випадку, коли ви докладаєте набагато більше зусиль, ніж ваш партнер. Саме тому я рекомендувала позбавлятися від прагнення прибирати, прасувати речі й готувати сім страв в чужій квартирі.

А який для вас найскладніший психологічний бар’єр у стосунках?

Залиште свій коментар

коментарів

Related Articles

Back to top button
error:
Close
Close