Найважливіший урок, який дав нам Білл Гейтс

Білл Гейтс цікавий багатьма речами: багатством, вчинками, ідеями.

Все це розкривається в новому документальному фільмі Netflix «В голові Білла: Декодуємо Білла Гейтса». Фільм розповідає про його неймовірний шлях – від глобалізації офісних програм до створення однієї з найвпливовіших компаній світу, яка зробила його найбагатшою людиною планети й головою найбільшого фонду на землі.

Але мене в Гейтсі приваблює зовсім не це. Не його успіх, не його нестандартне мислення і не його підхід до розв’язання критичних проблем світу за допомогою технологій. Для мене найцікавіше в ньому те, що він дає нам усім урок людяності.

В ході фільму інтерв’юер одне за іншим задає Гейтсу дурні питання з серії «розкажіть про себе»: «Яка ваша улюблена їжа? Яка ваша улюблена тварина? Що ви їсте на сніданок?”

Але час від часу він задає питання з підступом, намагаючись зловити Гейтса і змусити його піти від заготовлених відповідей. А може, фільм просто так змонтований, щоб це нагадувало легкий допит. Хай там що, в якийсь момент інтерв’юер запитує: «Який був найгірший день у вашому житті?»

Гейтс спокійний і зібраний. Він не веде відверті розмови, але і не ухиляється від відповідей.

Однак це питання відрізняється від інших. Гейтс мружиться. Дивиться в підлогу. Начебто замислюється, хоча це лише гра. Він знає відповідь – просто не хоче говорити її. Та й ніхто не хотів би на його місці.

Нарешті він відповідає:

«День, коли померла моя мати».

Перед нами в бібліотеці свого особняка за $ 127 млн ​​сидить людина, яка досягла всіляких висот, чиє життя – принаймні збоку – уявляється історією запаморочливих бізнес-успіхів.

Однак він не сказав: «День, коли Стів Джобс звинуватив мене в плагіаті».

Він не сказав: «День, коли мене принизили, жбурнувши в обличчя торт на зустрічі з бельгійськими чиновниками та бізнесменами».

Він не сказав: «День, коли ми були змушені заплатити $ 1,3 млрд антимонопольного штрафу».

Ні, найгіршим днем ​​в житті мільярдера з Microsoft був той, коли померла його мати.

Ким би ви не були й не прагнули стати, врешті-решт, головне в житті – не гроші, не статус, не влада. І навіть не спадщина, яку ви залишите.

Головне в житті – це люди; ті, кого ви зустрічаєте, і ті, за ким ви сумуєте. Навіть ті, кого ви ненавидите. А в першу чергу – ті, кого ви любите.

Хтось із них помре раніше за вас. Ніщо не в силах їх повернути.

У кожного з нас час обмежений. Але той час, який ми можемо провести з рідними людьми, обмежений подвійно. Про це і нагадав мені Гейтс. Це – його найкращий урок усім нам.

А ви згодні?