Як зрозуміти, що ви їсте занадто багато цукру: 15 тривожних ознак

Симптоми цукрового діабету досить різноманітні. 

І їх дуже легко сплутати з іншими станами. Тому люди, у яких розвивається дане захворювання, можуть довгий час не звертати увагу на спрагу, проблеми з травленням, надмірне сечовипускання та інші тривожні сигнали організму.

Loading...

Як визначити, що у людини, можливо, підвищений показник цукру в крові? Ми можемо роками жити з підвищеним цукром і не підозрювати про це, вірніше, не звертати увагу на тривожні ознаки. Головними симптомами даної проблеми є надмірне сечовипускання, надмірна спрага, надмірний голод. Багато людей можуть просто не звертати увагу на подібні симптоми, не надавати їм значення. Що ж стоїть за цими симптомами?

Сигнали організму при підвищеному цукрі

Згідно з рекомендаціями ВООЗ, середньостатистична людина повинна вживати на день до 6 ч. ложок цукру. Однак, за інформацією зазначеної вище організації, доросла людина вживає на день приблизно в 4 рази більше цієї норми – близько 22 двох ч. ложечок цукру.

Річ у тому, що на сьогодні взагалі не можна відшукати харчові продукти, до складу яких не входив би цукор. Але тіло вчасно сигналізує про те, що організм отримує цукор у надлишку. Яким чином воно повідомляє про це?

Ознаки підвищеного цукру:

Підвищений тиск

У людей, що стабільно вживають надмірну кількість цукру, артеріальний тиск вищий від нормального показника. Фахівці вважають, що, якщо ви хочете знизити тиск, від цукру відмовитися важливіше, ніж від солі. З раціону варто виключити навіть замінники цукру.

Підвищення холестерину

Велика кількість цукру може порушити співвідношення поганого і хорошого холестерину, що негативно відіб’ється на стані судин і серця. Фахівці припускають, що проблема полягає в можливості фруктози активувати виробництво тригліцеридів і холестерину ЛПНЩ (ліпопротеїди низької щільності).

Надмірне сечовипускання (поліурія)

Поліурія – результат біологічної та хімічної ланцюгової реакції, яка здійснюється в крові в разі, якщо надмірна концентрація глюкози виштовхує внутрішньоклітинну рідину в систему кровообігу. Подібним способом організм врівноважує концентрацію глюкози в крові й в клітинах. Кров розбавляється внутрішньоклітинною рідиною, і показник глюкози в крові наближається таким чином до норми. Природно, збільшується об’єм рідини в крові.

Внаслідок цього в нирках виникає дисфункція. Наші нирки – це своєрідні фільтри, що видаляють відходи та повертають очищену рідину в організм. Реабсорбція рідини здійснюється через ниркові канальці, з яких складаються нефрони нирок.

Але, якщо концентрація глюкози в рідині перевищує допустиму межу, можливість реабсорбції ниркових канальців порушується, провокуючи так званий осмотичний діурез (виділення надмірного обсягу урини). Поки показник глюкози не нормалізується, ниркові канальці не відновлять функцію реабсорбції рідини.

Відбувається механізм подвійної ланцюгової реакції. Клітини подають воду в кровотік, а нирки не можуть реабсорбувати цю рідину, безконтрольно виганяють воду з організму. Підсумок – надмірне сечовипускання.

Клінічний показник поліурії – це вихід більше ніж 2,5 л урини на день (здоровий вихід – 1,5 л). При надмірно підвищеному рівні цукру у хворого може бути вихід до 15 л.

Дегідратувальний ефект поліурії впливає і на інші прояви високого цукру в крові.

Надлишкова спрага

Полідипсія – природна реакція на дегідратувальний механізм поліурії. Сигнал спраги в головний мозок відправляють осморецептори, клітини гіпоталамуса, які досліджують рівень зневоднення крові та викликають у людини бажання попити, коли організм зневоднений.

Зв’язок між надмірним сечовипусканням і надмірною спрагою часто невірно тлумачиться людьми, які вважають, що поліурія викликана полідипсією, а не навпаки. Тому вони й дають собі поблажки, думаючи про те, що просто занадто багато пили останнім часом.

Більш того, часто, коли людина відчуває спрагу, вона п’є газовані напої, які містять величезну кількість цукру, тим самим ще сильніше погіршуючи ситуацію. Вона лише посилює спрагу, а не втамовує її.

Надмірний голод

Надмірний голод насправді викликається не стільки високим рівнем глюкози в крові, скільки низьким рівнем інсуліну. Низький рівень може означати як абсолютний дефіцит інсуліну, як при цукровому діабеті 1 типу, так і відносний дефіцит, як при діабеті 2 типу.

У будь-якому випадку кількості інсуліну в крові недостатньо для того, щоб переміщати молекули глюкози з кровотоку в клітини, де вони використовуються в якості палива для клітинних процесів.

Якщо клітини не отримують глюкозу, вони починають відправляти голодні сигнали за допомогою різних гормонів, серед яких лептингрелінорексин. Всі ці гормони кажуть гіпоталамусу, що організм хоче їсти. Клітини не розуміють, що насправді навколо них повно глюкози, вона в достатку є в кровотоці, але дефіцит інсуліну робить її недоступною.

В кінцевому підсумку це призводить до голодних мук, які “не бачать” глюкозу в крові, а організм знову і знову просить їжі.

Втрата ваги

Припустимо, людина харчується цілком нормально, але, коли показник глюкози в організмі стабільно підвищений, пацієнт буде худнути. Чому так відбувається?

1. Втрата рідини від надлишкового сечовипускання веде до втрати ваги.

2. Коли показник інсуліну недостатній для метаболізму глюкози, тіло починає спалювати жир із метою забезпечити клітинний обмін речовин.

3. Велика кількість сечі, що виділяється містить дуже багато глюкози, яка сповнена калорій.

Якщо ви тільки зараз виявили високий рівень цукру в крові, а раніше у вас була стабільна вага, і ви не змінювали звички харчування, то втрата ваги обумовлена саме підвищеним рівнем глюкози.

Інфекції

Клітини нашого тіла – це не єдині мешканці мікроскопічного світу, що харчуються глюкозою. Як відомо, цукор виступає їжею для бактерій і дріжджів.

Інфекції сечостатевих шляхів набагато частіше зустрічаються у представниць слабкої статі, які страждають на діабет, в їх урині бактерії виявляються у 2-3 рази частіше.

Річ у тому, що і бактерії, і дріжджі харчуються глюкозою і комфортним середовищем для них є теплі, темні й вологі місця.

Однак, крім наявності великої кількості глюкози в сечі при довготривалому підвищеному показнику цукру відбувається пошкодження нервових тканин. Зазначені ушкодження впливають на можливість сечового міхура повноцінно випорожнюватися. А сеча, що залишається в ньому, – сприятливе середовище для проживання різних бактерій.

Крім того, підвищений цукор уповільнює кровообіг, що, у свою чергу, знижує вміння лейкоцитів швидко добиратися в заражені місця для боротьби з інфекціями.

Довге загоєння порізів і ран

Так трапляється тому, що нейтрофіли (лейкоцити) виявляють чутливість до високого показника глюкози. Високий цукор у крові утримує нейтрофіли від прилипання до внутрішніх стінок кровоносних судин, руйнує хемотаксис (контроль хімічних сигналів, що направляє нейтрофіли в область травм / інфекцій) і гальмує фагоцитоз (коли клітини утримують і перетравлюють тверді фракції).

Наступним ускладненням у проблемі загоєння ран є обсяг кисню. Його транспортування погіршується через периферичну нейропатію (пошкодження нерва) або периферичне судинне захворювання. Подібний стан буває при високому показнику цукру.

Повільне загоєння ран створює ґрунт для деяких найсерйозніших ускладнень діабету. Незначні рани можуть прогресувати до смерті тканин. Тканинний некроз може потім поширитися на кістку, що часто призводить до ампутації.

Сухість і свербіж шкіри

Менш небезпечний, але дуже неприємний і масово поширений побічний ефект високого рівня цукру в крові  це суха шкіра, що свербить. Перша причина цього явища – надмірне сечовипускання, яке може зневоднити вас до такої міри, що починають сохнути шкірні покриви.

Також сухість і свербіж викликає недостатній кровообіг – це друга причина. Проблеми зі шкірою на ногах при підвищеному цукрі – це ознаки атеросклерозу (затвердіння і звуження артерій), дуже поширена хвороба у людей з діабетом.

Третя причина – пошкодження нервів можуть перешкоджати нормальній роботі потових залоз, впливаючи на природні зволожуючі засоби шкіри, що призводить до її сухості.

Інший стан шкіри, пов’язаний з високим рівнем глюкози в крові, називається діабетична дермопатія. Вона властива лише хворим на діабет і являє собою круглі або овальні знебарвлені плями на шкірі. Ці місця на шкірі втрачають колір через пошкодження капілярів внаслідок високого рівня глюкози. Це захворювання не вважається небезпечним, але воно служить візуальною ознакою наявності високого цукру.

Також існує зв’язок між високим показником цукру і схильністю до акне.

Затуманення зору

Зазначена проблема – результат ефекту надмірного сечовипускання. Вище вже говорилося, що, коли концентрація глюкози в крові висока, організм виштовхує рідину з клітин у систему кровообігу. Це відбувається і в клітинах очей. Якщо захисна оболонка ока сохне, вона може деформуватися, і око втрачає здатність нормально фокусуватися.

Крім того, високий вміст цукру веде до пошкодження задньої частини ока (ретинопатії), результатом чого може бути настання сліпоти.

Головні болі і проблеми з концентрацією

Ці проблеми виникають через те, що голодуючі клітини мозку не можуть отримати доступ до циркулюючої в крові глюкози. Наш мозок – це найбільший глюкометр. Він становить лише 2 відсотки від усього організму, але поглинає 25 відсотків всієї споживаної людиною глюкози. І коли клітини мозку зазнають труднощів з отриманням необхідного палива, вони починають погано працювати.

Це може викликати проблеми із запам’ятовуванням, мисленням і міркуваннями, виникають проблеми із зосередженням уваги на завданнях. Головні болі також частий супутник підвищеного рівня глюкози. А все через різні пошкодження нервів.

Втома

Якщо вміст глюкози в крові надмірний, тіло не зберігає і не використовує її правильно. Енергія не витрачається ефективно, а клітини не отримують необхідне їм паливо. Підсумок – зниження фізичної енергії на рівні клітин.

Такі виснажені люди частіше вдаються до вживання високоуглеводной їжі для швидкого поповнення енергії, що звичайно ж тільки погіршує ситуацію.

Якщо щодня ви почуваєте себе, як вичавлений лимон, вже до середини дня, ймовірно, варто переглянути раціон: відмовитися від солодкої кави, кондитерських виробів.

Стабільні закрепи або стабільна діарея

Обидва зазначених стани можуть бути спровоковані високим вмістом глюкози в крові, що впливає на конкретні зони кишківника. Якщо під вплив потрапляє тонка кишка – виникає діарея, якщо товста кишка – то закрепи.

Функції тонкої кишки полягають у поглинанні поживних речовин з уже перетравленої їжі, а функції товстої кишки – в поглинанні води з відходів, які важко перетравити.

Якщо невропатія через високий вміст глюкози діє на ентеральні нерви в тонкому кишківнику, настає дисфункція в рухливості, що провокує затримку випорожнення в товсту кишку. Виникає стагнація рідин у тонкій кишці, бактеріальне розростання, і, як наслідок, здуття живота і діарея. Діарея вірний супутник 22 відсотків людей з діабетом.

Також пошкодження нервів може гальмувати переміщення відходів по товстому кишківнику. Відходи, що повільно переміщаються, викликають зневоднення, що провокує закрепи. “Ефект” може бути посилений, якщо людина приймає деякі ліки, особливо наркотичні знеболюючі або антидепресанти.

Дратівливість

Доведено, що високий вміст цукру в крові провокує депресивний стан і негативно впливає на можливість мислити та швидко приймати рішення.

Фахівці не мають єдиної думки з цього питання. Одна теорія говорить,  через те, що головний мозок залежить від споживання глюкози для нормального функціонування, коливання концентрації останньої діє на церебральну функцію. Друга теорія базується на тому, що всьому виною є швидкість “провідності” мозкового нерва. Також висловлюється гіпотеза взаємодії між маловідомими гормонами та білками.

Еректильна дисфункція

 

Еректильна дисфункція – це загальний побічний ефект високого рівня глюкози в крові, і приблизно половина чоловіків з діабетом у віці старше 50 років відчувають це.

Здорова ерекція – це здорові нерви, здоровий кровотік і правильний баланс гормонів. «Центр дії» пеніса – це кавернозні судини, що складаються з губчастої тканини. Щоб відбулася ерекція особливі сигнали змушують кровоносні судини, що забезпечують кавернозні судини, так розширюватися, щоб кровотік в них збільшився.

Коли губчаста тканина насичується кров’ю, вона стикається із зовнішньою оболонкою еластичної тканини, яка «закриває» судини-камери. Це тимчасово відключає вени, дозволяючи ерекції стабілізуватися.

Високий рівень цукру трьома способами впливає на ерекцію: гормональним, судинним і неврологічним. На гормональному рівні зайвий цукор заважає виробленню оксиду азоту, що викликає гормональну ланцюгову реакцію, розслаблює судини та дозволяє кавернозній системі наповниться кров’ю.

На судинному рівні зайвий цукор дуже небезпечний для кровоносних судин, через те, що він знижує здатність артерій розширюватися. Аналогічним чином нервові пошкодження впливають як на відчуття, так і на нервові сигнали, які беруть участь в процесі ерекції.

Ще сильніше погіршує ситуацію той факт, що є загальні лікарські препарати, які сприяють еректильної дисфункції. Це таблетки від високого тиску, а також деякі антидепресанти, які заважають розширенню кровоносних судин.

Високий кров’яний тиск, так і депресія часто супроводжують діабет, то хворі чоловіки приймають один або кілька таких препаратів.

Бережіть здоров’я — його не купиш за гроші!

Залиште свій коментар

коментарів

Related Articles

Loading...
Back to top button
error:
Close
Close