Як правильно хвалити дітей: поради психолога

Як же хвалити малюка, щоб підтримати, підвищити самооцінку, не роблячи його залежним від похвали?

Я люблю слово – «молодець». І думаю про те, як же зробити, щоб фраза «я молодець!» звучала всередині нас, а не була чимось незвичним для дітей і дорослих. Щоб наша похвала не стала «несучою стіною» для самооцінки.

Як хвалити своїх дітей?

  • Важливо пам’ятати, що і нагороди, і покарання з часом знижують мотивацію.
  • Самооцінка не зможе “підвищитися ззовні”. Всі наклейки, подарунки, оцінки, похвала, лайки – дають тимчасовий ефект. І формують залежність. А у дитини / дорослого так і не з’являється стійкої впевненості у своїх силах, талантах, компетентності. І кожен раз доводиться знову вчитися «привласнювати» собі результат.
  • Ідеально, звичайно, якщо дія та отриманий результат (задоволення від нього (малюнок, навичка, дія, оцінка в школі, зрештою) самі по собі стають радістю і “нагородою”.
  • Малюки все ж орієнтовані на отримання винагороди за їх дії. Наклейками, наприклад, підкріплюються їх зусилля. Але нам обов’язково важливо фокусувати увагу і на «внутрішньому результаті».
  • Я часто помічала – коли хвалиш когось, кажеш, який же він молодець, який він розумник тощо – він ніби навмисне намагається спростувати твої слова, ніби сумнівається в щирості.

Основний принцип – не просто говоримо слово «молодець», «розумник», а фокусуємо увагу на тому, за що саме «хвалимо». Саме це дає відчуття значущості, відчутності зробленого.

Якщо ми відзначаємо цінність, а потім говоримо частку АЛЕ – це знецінює все, раніше сказане.

Похвала: молодець! Я тобою пишаюся! Хороший хлопчик / дівчинка.

Підтримка: ми акцентуємо увагу на тому, що саме «ми підтримуємо», нам важливо назвати, що саме ми вважаємо найціннішим.

Дитина: я красиво намалювала?

Похвала: який талановитий (красивий) малюнок!

Підтримка: такі яскраві барви! На малюнку і сонце, і веселка, і віконця в будинку видно, а це – схоже – собака на вулиці! Тобі подобається малювати? – це дуже відчувається.

* Коли малюк відчуває «підтримку» – він починає сам розповідати про те, що ще намалював, що виходило добре, а що було складним, що він збирається робити. Коли ми хвалимо – залишається відчуття якоїсь незадоволеності або дитина може несподівано чинити опір похвалі.

Нащадок: я сьогодні отримав найвищу оцінку з математики

Похвала: ти у нас геній!

Підтримка: ти так багато займався (тобі цікава математика, ти розв’язав всі приклади, а що було найскладнішим?)

Похвала: хороший хлопчик, сам одягаєш штани!

Підтримка: ти сам, зовсім без допомоги, розібрався з речами та одягся! Я навіть не помітила, як швидко ти це зробив.

Похвала: ти природжений письменник! Краще за всіх пишеш твори!

Підтримка: коли я читала твій твір, я начебто бачила і чула все, що ти описуєш: і шум струмка, і шелест вітру в деревах, і бачила людей – так точно і красиво були підібрані слова. Так пишуть письменники.


Приклади, як можна замінити речення з часткою АЛЕ в спілкуванні з дітьми:

  • Ти так чудово впорався із завданням! Молодець, але зробив неакуратно. (Варіант підтримки: всі цифри / букви на сторінці, немов стрункі дерева в лісі. А ось ці – ніби нахилив вітер. А тут – калюжа після дощу?
  • Ти зібрав іграшки, але міг би й швидше. (Варіант підтримки – о! Іграшки були зібрані зі швидкістю супергероя, спортсмена! Ще кілька хвилин і був би новий світовий рекорд).

І я помітила, що коли, завдяки людині, говориш не просто «спасибі», а кажеш, за що саме вдячний – сама вдячність стає більш щирою і значущою.

Доброго впевненого дорослішання!

Цікаві думки? Погоджуєтесь з ними чи ні? Діліться думками та враженнями в коментарях.

Залиште свій коментар

коментарів

Related Articles

Back to top button
error:
Close
Close