Лікар-психотерапевт: 10 фраз, які видадуть інфантильну людину з головою. Може, вже час подорослішати!

У більшості країн людина вважається дитиною до досягнення нею 18 років.

Однак після 18 не всі готові усвідомити, що дитинство, на жаль, закінчилося і пора міняти свої інтереси, коло спілкування і мислення. Безсумнівно, в житті важливо зберегти деякі «дитячі» риси: інтерес до навколишнього світу, щирість і легку непередбачуваність, адже це робить нас «живими». Однак замість цих якостей люди нерідко беруть у доросле життя підлітковий егоцентризм і безвідповідальність.

“Отож” знає, як одразу розпізнати інфантильну людину – просто послухати, що вона говорить. Тому нам не терпиться відкрити вам ознаки та фрази, які видають людину, що не бажає дорослішати. А в кінці статті ми приготували бонус, який яскраво продемонструє, наскільки важливу роль відіграють батьки в становленні особистості дитини.

1.

Інфантильні люди завжди звинувачують когось іншого у своїх невдачах і сподіваються на кого завгодно, але не на себе. Через це з ними просто неможливо вести конструктивний діалог і намагатися вирішити важливі завдання і проблеми.

На їхню думку, обставини повинні змінитися, люди повинні змінитися – все повинно змінитися, але тільки не вони самі. У них завжди в запасі є виправдання своїх помилок і провин, пов’язане з якимись зовнішніми факторами. Ось така тупикова і безперспективна позиція. Але відстоювати вони її будуть до останнього.

2.

Одна з головних проблем частини інфантильних особистостей полягає в тому, що вони дійсно не знають, що їм подобається в житті й чим би вони хотіли займатися, через те, що до цього всі рішення приймали замість них. Деяким із них щастить, і їхня справа їм дійсно подобається. Однак більшість із них роками змушена ходити на нецікаву роботу. Одного разу вони її кинуть і домашнім доведеться няньчитися з ними, як з малими дітьми.

3.

Емоційно незріла людина не здатна тримати слово і  в будь-який момент може все кинути, «забувши» про всі свої зобов’язання та обіцянки. Інфантильні люди можуть раптово змінити плани, залишивши своїх партнерів із купою невирішених проблем. Вони люблять прості рішення, легкі шляхи, які швидко призводять їх до задоволення. З такими людьми дуже важко вести справи, що вимагають серйозності.

4.

Коли людина не сприймає слова інших людей серйозно і не виконує свої обіцянки, вона демонструє свою незрілість. Комусь такому легше удати, що він не зрозумів всієї важливості ситуації, ніж вибачитися або визнати свою неправоту.

5.

Інфантильний дорослий часто не замислюється над тим, що на ньому лежить відповідальність за сім’ю. Він може дозволити собі витрачати час на свої задоволення на шкоду близьким. Партнеру постійно доводиться зупиняти його, змушувати робити щось корисне для всіх. Без цього інфантильна особа остаточно може піти у свій світ і забути про будь-які обов’язки. Хтось інфантильний ніби впав у дитинство, він щиро захоплений своїми хобі й вважає, що члени сім’ї його просто не розуміють.

6.

Інфантильні люди розглядають сім’ю, як перешкоду. У сучасному суспільстві у багатьох молодих людей є бажання самовиразитися і  не жити за правилами  – зокрема, не одружуватися. Такий собі протест у сучасному дусі. Величезний потік інформації теж робить свою справу – краще сісти за комп’ютер і піти у віртуальний світ. Так виражається страх перед відповідальними справами.

7.

Фраза більше схожа на типову дитячу відмовку. Однак «вічні підлітки» будуть до останнього чекати, коли всі справи й проблеми вирішаться без їх участі. У сучасному світі обидва партнери повинні тверезо оцінювати ситуацію і вкладатися рівноцінно в добробут сім’ї. Вони обидва повинні займатися дітьми та побутом: не скаржитися на те, що потрібно щось зробити, не чекати запрошень і прохань, а прийняти рішення і виконати домашню роботу самостійно. 

8.

Комусь такому складно проявити ініціативу, і часом він навіть соромиться просто висловити свою думку. Він не довіряє своїм внутрішнім відчуттям і готовий слідувати за іншими. Якщо хтось в компанії пожартував, він засміється, тільки якщо побачить, що інші сміються теж. На питання: «Що ви хочете: чай або каву?» – обов’язково запитає: «А ви що будете?» І навіть якщо терпіти не може каву, все одно буде її пити, якщо візаві надасть перевагу каві.

9.

Інфантильні люди чекають від стосунків емоцій, їм важливо, щоб почуття завжди вирували, тому часто міняють партнерів або заводять відразу кількох. І навіть якщо шлюб зареєстрований, їх це не зупиняє. Вони можуть постійно шукати нового партнера, боячись, що, залишившись з теперішнім, щось упустять – наприклад, «любов всього свого життя».

Вони потребують постійного адреналіну і почуття новизни. А через те, що вони очікують, що інші люди будуть підлаштовуватися під них і приймати їх такими, якими вони є, то в разі претензій з боку партнера вони, зітхнувши, повідомлять, що нікого не тримають. Така поведінка вкрай егоїстична і свідчить про те, що людина так і не подорослішала.

10.

Інфантильні люди часто не можуть грамотно розподілити гроші, хоча б так, щоб їх вистачало від зарплати до зарплати. Вони не можуть контролювати витрати й часто витрачають кошти на те, що фактично не можуть собі дозволити. Однак годувати себе і самостійно забезпечувати свої основні потреби – завдання дорослої людини. Не справляючись з ним, людина або потрапляє в фінансовий полон із боргами та кредитами, або перекладає цю турботу на плечі родичів і партнерів.

А ось і обіцяний бонус – всім сучасним батькам до уваги

Інфантильні люди часто є жертвами контролю в дитинстві: нерідко такі люди виростають у цілком благополучних сім’ях, де батьки вчили їх бути слухняними, контролювали кожен їх крок. Але і вседозволеність теж не вихід. Виховання відповідальності схоже на вибір взуття: достатньо взяти на половину розміру більше, щоб було місце, куди рости нозі.

Справ, за які дитина відповідає, не повинно бути мало: дивно, якщо восьмикласнику мама збирає портфель до школи. Але коли обов’язків занадто багато, це теж недобре: якщо першокласник сам готує собі обід і його ніхто не зустрічає зі школи, це метафорично може означати, що на дитину надягли черевики 45-го розміру. Але ж людям, позбавленим дитинства, буває теж дуже складно подорослішати.

Головне, чого потрібно вчити малюка: навіть якщо він щось зробить неправильно, помилиться, він зможе це змінити. Необхідно доручати малюкові виправляти власні помилки та надавати йому можливість вибору навіть у дрібницях, наприклад, дозволяти вирішувати самому, що їсти, що одягати. Так людина буде вчитися самостійно про себе піклуватися.

Як ви вважаєте, що допомагає людині швидше адаптуватися до дорослого життя?

Всі ілюстрації та фото взяті із відкритих джерел інтернету

Залиште свій коментар

коментарів

Related Articles

Back to top button
error:
Close
Close