Психолог батькам: чому добрі та слухняні діти – це не завжди добре. Батькам на замітку!

Це дуже зручно: приходиш додому після роботи, а дитина вже ставить чайник і салат ріже.

Уроки зробила, посуд помила, гуляти на вулицю не проситься – мовляв, вдома з книжкою краще. І ти їй: “Молодець, йди сюди, цукерку дам”.

На жаль, часто ми хочемо від дитини чогось, що зручно не їй, а саме нам. Послуху, посидючості, гарних оцінок. Не замислюючись, що це може погано позначитися на майбутньому дитини. Про такі біди ми поговорили з сімейним і дитячим психологом Тетяною СЕМЕНКО.

Ситуація 1. Ніколи не перечить

Дитина слухняна, майже у всьому погоджується з думкою батьків. Чим це загрожує?

  • Вона може вирости конформістом. Буде слідувати нав’язаним з боку цінностям, думкам. Тобто стане залежною людиною, яка легко піддається впливу. Швидше за все, не зможе створити власної справи – буде тільки найманим працівником.
  • Але хіба послух – погано? Десь же має бути золота середина! В який момент батькам треба замислитися: що у нас не так?
  • Поки дитина маленька, звичайно, вона ведена, для неї повинні існувати авторитети. Інакше вийде з-під контролю. Але з віком все-таки треба починати вибудовувати з сином або донькою діалог. Не наказувати, а саме обговорювати ситуації. От я вважаю так, а ти зі мною згоден? Ні? А чому?

Ситуація 2. Зайнята своїми справами

Дитина сидить спокійна сама, годинами не турбує батьків, займаючись улюбленими справами.

  • Коли дитина самодостатня, це чудово! Але одна справа – коли їй щиро добре з собою, а інша – коли вона боїться контактувати з іншими дітьми.

Є такі типи особистості, яким добре з собою. Той же математик Перельман. А є діти, які хотіли б контактувати, але з якихось причин бояться це робити. Тому зайняті самі собою. Треба зрозуміти: це страх спілкування або щире бажання дитини бути в самоті?

Ситуація 3. Готова все віддати

Дитина готова ділитися з іншими всім підряд. В пісочниці – лопаткою, в школі – домашнім завданням.

  • Добре, коли дитина добра, коли не порівнює себе з іншими дітьми – хто крутіший. Але якщо вона так робить, тому що боїться, що інакше її не будуть любити, це вже погано. У психології навіть є поняття: комплекс хорошої дівчинки або гарного хлопчика. Це коли дитина намагається всім догодити, бути для всіх хорошою, як купюра великого достоїнства. Така дитина може вирости людиною, яка ні в одній ситуації не в змозі сказати “ні”.

У радянський час альтруїзм заохочувався: нічого для себе, все для світлого майбутнього. Але зараз навіть у літаках кажуть: у разі НП кисневу маску спочатку надягніть на себе, потім на дитину. Тому що якщо ти про себе не подбаєш, дитині буде тільки гірше. Висновок: щоб бути самодостатньою, життєздатною, допомагати близьким, потрібно вміти думати про себе.

Ситуація 4. Перша у всьому

Дитина – лідер в класі. Добре це чи погано?

  • Дивлячись що ховається під прагненням до лідерства. Можливо, дитині важливіше здаватися, ніж бути. Можливо, вона міркує так: “Я крута, подивіться, яка я зірка!” Виходить, навколишні люди для нього – це дзеркала, в які він заглядає: чи достатньо я крута в їх очах? І якщо так, вона буде все більше грати у показуху, шукаючи схвалення.

Але може бути та позитивний варіант лідерства: коли дитина не боїться брати відповідальність на себе, коли вміє переконувати інших. Справжні лідери – не ті, які діють з позиції сили, а ті, які вміють аргументувати, переконувати, подавати приклад, як поводитися в складних ситуаціях.

Ситуація 5. Тихоня

Дитина – тихоня, намагається не висовуватися. Чим це небезпечно?

  • Для батьків цей тип поведінки максимально зручний. Не висовуйся, бо ти інтелігентний, культурний, тому що ти вище інших, вчать дитину дорослі. А насправді це називається “уникання”. Уникання проблем: голову в пісок, попу назовні! Людина звикає тікати від конфліктів. Адже їх треба вміти вирішувати!

Ситуація 6. Вся в книгах

Дитина дуже багато читає. “Так це ж чудово!” – скаже будь-який з батьків. Але ситуація може виявитися двоякою.

  • У наш час книги замінені гаджетами, звичайно, – коментує психолог. – Дитина постійно сидить в уявному світі, представляючи, якими могли б бути її друзі, а в реальності у неї їх взагалі немає. Те ж саме відбувається при читанні, захоплюючись – людина звикає жити в ілюзорному світі.

Як батькам помітити, що читання перетворилося на відхід від реальності?

  • Якщо це йде на шкоду іншій діяльності. Ось вона зробила уроки, погуляла ввечері, пограла у футбол – ну і перед сном почитала… Нормально. А якщо вона замість футболу сидить з книжкою, кажучи про інших дітей “вони тупі, мені з ними нецікаво”, тут треба перейматися. Якщо дитина наполягає, що їй ніхто нецікавий, це небезпечно! Треба робити все, щоб вона уміла контактувати з людьми в реалі.

Ситуація 7. Все дається дуже просто

Дитині все в школі легко дається. Навчання – в тому числі.

  • Це небезпечно, тому що дитина не може навчитися вчитися. Якщо їй все легко дається, вона все схоплює на льоту – і біжить далі. Не докладаючи достатніх зусиль. І звикає пурхати метеликом за життя. Але цього легко уникнути: якщо шкільна програма легко дається, можна дати найскладніші завдання. Добре йде фізика? Нехай переходить на рівень олімпіад.

Але якщо дитина успішна у навчанні – хіба це погано? Це підвищує її самооцінку!

  • Так, але не в збиток вмінню вчитися. Треба знаходити складні завдання, щоб дитина вчилася долати бар’єри. Потрібна вправність подолання труднощів. Тому що рано чи пізно вона стане в пригоді в житті.

Ситуація 8. Завжди запитує поради

Дитина у всьому радиться, про все розповідає.

  • Дивлячись з якою метою радиться. Може, з тим, щоб все перекласти на плечі батьків? Щоб їй зверху видали готове рішення? Або ж вона хоче дізнатися їхню думку – а потім прийняти свою? Треба, щоб батьки не просто давали цінні вказівки, а вибудовували діалог.

Пам’ятайте, що дитина – джерело життя своїх батьків. Як у краплині води відбивається сонце, так у дітях відбивається вся організація життя сім’ї, працьовитість, духовне багатство й моральна чистота матері та батька.

Сучасні батьки просто схиблені на вихованні вундеркіндів. Їм не дає спокійно жити чужа слава: мовляв, деякі діти в два роки вже знають алфавіт, а в три – таблицю множення!

Майбутнє належить тільки дітям! Робіть усе, щоб дитинство й майбутнє наших дітей було прекрасними.

Любові та взаєморозуміння, успіх і щастя вам і вашим дітям.

Ви згодні з психологом? Чи є в його порадах те, що змусило вас задуматися? Діліться думками та враженнями в коментарях.

Залиште свій коментар

коментарів

Related Articles

Back to top button
error:
Close
Close