Якщо тебе били в дитинстві, ось що станеться з твоєю особистістю … Неприпустима помилка!
Бити малюка і кричати на нього – вкрай перекручена та огидна стратегія виживання батьків, але ніяк не виховання.
Що ж, виходить, насильство стосовно дітей має сенс? “Отож” пропонує розібратися, чи можна бити дітей з виховною метою і дізнатися, у що здатний перерости негативний дитячий досвід.
Тілесні покарання:
1. Перша і, напевно, найпоширеніша причина тілесних покарань – це втрата контролю і нервової рівноваги батьків. Якщо мама або тато роздратовані, втомилися або стурбовані чимось, а маленьке чадо далі кричить і вимагає купити йому цю шоколадку чи іграшку негайно, то все іноді закінчується ляпасом, і гучним проханням нарешті закрити свій рот. Не дивно, що дитина починає кричати ще голосніше, отримує ще один ляпас і тоді нарешті замовкає. Але ніяк не домовляється з батьками, а просто замовкає і зачаює образу.
2. У ситуації, коли у батьків немає вагомих аргументів, чому і навіщо так робити не можна, їм простіше «дати дитині ременем» і закрити проблему. Єдине, що розуміє дитина в такій ситуації, що не потрібно попадатися на гарячому. Якщо ти не навів аргументи, чому так не можна, то бий або не бий – до дитини не дійде.
3. У дитинстві багато з нас отримували потиличники за дрібні переступи. Наприклад, якщо малюк поламав що-небудь або забруднився під час прогулянки, неодмінно отримував від мами. І це було нормою. Адже речі були в дефіциті, та й люди були грубіші. Сьогодні ми живемо в зовсім іншому світі, і наші діти ніколи не будуть сприймати тілесні покарання так, як сприймали ми.
4. Найдурніша причина тілесно карати дитину – тому що так треба. Адже так роблять всі навколо, так робили твої батьки й батьки твоїх друзів. Тобі потрібно зробити вибір: щаслива дитина або слухняна? Зі слухняною дитиною легко, але слухняний дорослий рідко буває щасливим. Слухняному малюку потім, у дорослому житті буде вкрай складно знайти себе, адже він звик підкорятися і слухатися. Такими наївними людьми користуються всі, кому не лінь. Хіба ти хочеш, щоб твоїм чадом користувалися?
5. Діти, яких б’ють і критикують, найчастіше виростають замкнутими та нерішучими. У таких агресивних стосунках немає довіри, і це не дивно. Страх вчить малюка боятися, і це зовсім не виховна робота. В умовах образи та обурення руйнується особистість дитини, малюк перетворюється на перелякану жертву, вважаючи, що має рацію той, хто сильніший. Або ж може статися непоправне: дитина просто втратить повагу до батьків.
6. Зрештою, спробуй називати все своїми іменами. Замість «зараз ременем отримаєш» або «ти у мене дограєшся», спробуй сказати дитині правду. Фраза «Зараз я буду бити тебе» здатна протверезити найсуворіших батьків. Такий виклад ситуації допомагає найкращим чином розібратися в проблемі й взяти повну відповідальність за насильницькі дії стосовно маленької людини.
Карати дитину чи ні, особиста справа кожного з батьків. Але варто розуміти, що наші діти зовсім на нас не схожі та виховувати їх середньовічними методами не тільки безглуздо, але і небезпечно для здоров’я маленької людини в майбутньому.
Важливу виховну роботу не замінить ремінь, це найбільш банальний спосіб вбити розуміння чого-небудь в дитячу свідомість. Люби своє чадо, і тоді ти будеш неймовірно гордий, що виростив повноцінного і мудрого члена суспільства!
Не забудь поділитися цією корисною статтею з іншими батьками, вона неодмінно змусить їх задуматися над методами виховання власних дітей.
