Професор медицини: «Гнів і образа руйнують печінку і викликають рак»

Щоб любити себе, необхідно змінити негативні звички в психоемоційній поведінці. Гнів і образа – це негативні емоції, які руйнують психіку та здоров’я людини.

Гнів і образа, по суті, це одна і та ж емоція, тільки проявляється вона по по-різному. Гнів – це шалений вираз негативу, а образа – це той же гнів, тільки змішаний із жалем до себе через несправедливо заподіяну образу.

Коли гнів або будь-який інший схожий афект опановує індивіда, рішення останнього неминуче стають неправильними.

Арістотель

Гнів і образа – дитячі почуття

У немовлят є вроджене почуття гніву, а складне почуття образи дитина набуває, коли стає трохи старшою. Обидві ці емоції, як бачите, – дитячі почуття. Тому, коли доросла людина люто гнівається або тихо ображається, це показник дитячої поведінки та незрілості психіки дорослої людини.

З моєї 20-річної лікарської практики знаю, що всі пацієнти, у яких проблеми з печінкою, постійно на когось ображаються, а ті, у кого проблеми з жовчним міхуром, найчастіше дуже гнівливі. Рефлексотерапія довела емоційний зв’язок з органами людини.

Так само можу точно констатувати факт, що тривала образа притягує ракові пухлини. Чому? Відповідь проста – не можна дорослій людині мати дитячі негативні емоційні звички в поведінці.

«Як же змінити своє ставлення? Скажіть, лікарю? » – часто запитують у мене пацієнти. Я відповідаю так: «Будь-який негативний відгук на вашу адресу, повинен перш за все вами розглядатися не з емоційної точки зору, а з точки зору дорослої розумної людини».

Як народжуються гнів і образа у дорослої людини

Гнів ніколи не проявляється відразу, у нього, можна сказати, є накопичувальна система. Приклад: хтось на тебе накричав (або наступив на ногу в транспорті та не попросив вибачення), ти промовчав, але процес гніву продовжився у твоїй голові, і через деякий час ця негативна емоція починає вилазити й вже вдома починаються сварки та крики на невинних людей. Людина знаходить будь-яку причину і починає скандалити.

Що з цим робити?

«Не дружи з гнівливим і не спілкуйся з людиною запальною».

Приповісті 22:24

Якщо агресія виливається на вашу адресу:

  • Не вступати в конфлікт, не дивитися в очі розгніваній людині. Вам терміново потрібно піти геть або хоча б зайти у туалет, зачинитися там на 5-10 хвилин. Вдруге гнів не вибухне.
  • Потрібно зрозуміти, що ця людина злиться зовсім не на вас, тому що ви вже знаєте схему народження гніву. Ви є «зливним бачком» або, як то кажуть, «потрапили під гарячу руку». Далі потрібно пробачити цій людині її емоції.
  • Нагодувати людину або дати попити води, і через 20 хвилин можете поговорити на цю тему.

Якщо ж ви той «малюк», який ще не навчився керувати своїми емоціями:

  • Перш за все, ви повинні зрозуміти, що будь-яка емоційна нестриманість – це слабкість вашої особистості. Ніколи не можна людям показувати свої слабкості, це їхня зброя проти вас.
  • Ви вже накричали, і тепер, щоб виправити це, як доросла розумна людина, просто попросіть вибачення за свою нестриманість.
  • Треба постійно тренувати силу волі, ставати розумною людиною і перестати відчувати себе приниженим і ображеним, це провокує гнів. Показуйте свою витримку і спокій конструктивним ставленням до будь-якої, навіть складної ситуації, і тоді вас почнуть поважати та слухати вашу думку.

Пам’ятайте, що малюк кричить тільки через те, що його не слухають! Але чим більше він кричить, тим більше батьки хочуть заткнути йому рота.

Якщо ви любитель ображатися – «весь Всесвіт несправедливий до вас».

1. Перестаньте бути жертвою, це ж дитяче почуття. Діти ображаються, бо не хочуть брати відповідальність на себе. Прийшов час вам взяти на себе відповідальність за свої вчинки й за все, що говорять на вашу адресу.

2. Пам’ятайте, якщо хтось вам каже неправильні речі, це тільки його суб’єктивна думка, крапка. Тому запитайте у кого-небудь ще про цю ситуацію і побачите, що думки будуть різними.

3. Пам’ятайте, «з ким поведешся, того і наберешся». Ретельно вибирайте коло спілкування, оточіть себе людьми, яким ви подобаєтеся. Якщо це ваш шеф на роботі, знайте, що шефа, як і батьків, ми не вибираємо. Робота є робота, нічого особистого.

Висновок: всіх пробачити та зрозуміти (попросити вибачення), а себе прийняти й змінювати своє ставлення до негативних емоцій!

За багато років моєї практики лікаря і психолога, сотні тисяч людей змінили своє життя та одужали. Я впевнена, у вас теж все вийде. Ви тепер володієте унікальними знаннями, а той, хто володіє інформацією – володіє світом!

Ви згодні з психологом? Чи є в його порадах те, що змусило вас задуматися?

Залиште свій коментар

коментарів

Related Articles

Back to top button
error:
Close
Close