Уроки Джона Рокфеллера: як стати мільярдером з нуля

Джон Рокфеллер – перший у світі доларовий мільярдер. 

У стартовий капітал свого першого бізнесу Рокфеллер вніс 2 000 доларів. З них 1 200 доларів позичив у батька. А в 1937 році, коли Рокфеллера не стало, його капітал оцінювався в 1,4 мільярда доларів. У сьогоднішніх цінах це 318 млрд. Для порівняння: статки найбагатшої у світі людини – засновника Amazon Джеффа Безоса – оцінюються в 149,8 мільярда.

Шлях в нафтовому бізнесі, в якому Рокфеллер зробив основний капітал, він почав з дрібної фірми, що гуртом продавала гас. А коли в 55 років Рокфеллер відійшов від справ, Standard Oil Company, що належала йому  контролювала до 95% нафтової галузі США, 70% розвіданих нафтових родовищ у світі та весь виробничий ланцюжок – від видобутку нафти до постачання гасу роздрібним покупцям – майже по всьому світу.

Розберемося, що допомогло Рокфеллеру заробити мільярди:

Урок 1. Стежити за рухом грошей

У сім років Рокфеллер заробив перші гроші на фермі у сусіда, якому допомагав збирати картоплю і вирощувати кроликів. Тоді ж, за порадою матері він зробив перший запис у бухгалтерській книзі, де записував до останнього цента, скільки та за що отримав і на що витратив. Ці аналоги сучасного звіту про рух грошових коштів (РГК), одного з інструментів, які використовуються для обліку фінансів бізнесу, він вів до самої смерті, а прожив 97 років.

Біографи Рокфеллера люблять згадувати, що він ріс в небагатій родині. Інформацію, скільки заробляв його батько, знайти не вдалося. Точно відомо: тато майбутнього мільярдера був комівояжером, багато їздив по країні. А поки голова сім’ї був відсутній, мамі Рокфеллера доводилося економити. Звідси й звичка рахувати кожен цент, яку вона прищеплювала і дітям.

Джон з дитинства бачив, як облік грошей допомагає їх примножувати. Батьки хотіли, щоб він вступив до університету, але Рокфеллер обрав комерційний коледж і курси бухгалтерів. А коли після навчання влаштувався помічником бухгалтера, його любов до цифр швидко помітило й оцінило начальство. Ніхто з колег Рокфеллера не любив вовтузитися з урахуванням завершених періодів і проектів. А у нього від таких завдань очі горіли.

Стартова зарплата Рокфеллера – 17 доларів на місяць. З другого місяця – вже 25 доларів. А через рік він був керівником з окладом 800 доларів в рік.

Традицію з раннього дитинства враховувати кожен цент спадкоємці Рокфеллера зберігають і понині. Рокфеллер навчив цьому власних дітей, ті – своїх і так далі.

У мене теж є домашня версія РГК, але вже у вигляді електронної таблички. Почав вести в 40 з гаком, в дитинстві не було кому підказати. Але краще пізно, ніж ніколи. Це рутина, але реально допомагає розпоряджатися грошима з розумом.

Урок 2. Не боятися позичати

Підприємці ставляться до позикових грошей як до зла, від якого краще триматися якомога далі. Приклад Рокфеллера показує – марно.

Якби Рокфеллер не взяв відсутню для входження в бізнес суму у батька – швидше за все, так і працював би все життя найманим працівником.

Позикові кошти були постійним супутником бізнесу Рокфеллера. Він вважав за краще продати акції черговому інвестору, навіть коли вистачало і власних коштів. Свої гроші теж вкладав, а й тримав як резерв. І вже якщо інвестори не знаходилися, брав фінансування чергового проекту цілком на себе.

Першим бізнесом Рокфеллера була невелика логістична компанія. Рокфеллер в перший рік набрав замовлень на 0,5 мільйона доларів. Грошей на їх забезпечення скоро стало не вистачати. Будучи вже винним чималі гроші батькові, який дав не просто в борг, а під 10% річних, Рокфеллер займав відсутні суми, де міг. Було нелегко, але він впорався.

Вважається, що кредитів не бояться тільки фінансово неграмотні люди. І то – до першого дзвінка від колекторів. Різниця між ними й Рокфеллером в тому, що він брав кредити з розумом.

Урок 3. Виконувати зобов’язання

Рокфеллер завжди був акуратний у виконанні зобов’язань, в тому числі й фінансових. Як би не було важко, а в перші роки ведення бізнесу ці труднощі були постійними, потрібну суму до потрібної дати завжди знаходив.

У мемуарах «Як я заробив 500 000 000 доларів» Рокфеллер згадує, як батько приходив в його офіс за черговою виплатою за позикою в невідповідний час і наполягав – гроші дуже потрібні прямо зараз. Самому Рокфеллеру важко було сказати, випадково так виходило або батько спеціально так чинив з виховних міркувань. У будь-якому випадку кожен кредитор, включно з рідним батьком, отримував від нього скільки належить і коли належить.

Згодом після одного слова Рокфеллера банкіри безбоязно вигрібали для нього весь вміст сейфів.Його репутація в фінансових питаннях була кращою гарантією.

Урок 4. Знати ціну кожного управлінського рішення

Безбоязно брати в борг і справно виконувати зобов’язання Рокфеллеру вдавалося тому, що він діяв не навмання. Кожне рішення скрупульозно розраховував наперед. Якщо позичав гроші, то з урахуванням, коли й скільки повинен буде віддати, за рахунок чого зможе їх повернути та скільки сам заробить на позикових коштах. Якщо вкладав власні гроші, то підраховував, коли й наскільки їх примножить.

У свої підприємства Рокфеллер інвестував мільйони доларів. Якщо інвестиція показувала збільшення обсягів виробництва та / або скорочення витрат, що конвертувалося в зростання прибутку, Рокфеллер не скупився.

Першим в США Рокфеллер перестав возити нафту в дерев’яних бочках на конях і почав перевезення в цистернах залізницею, ганяючи по всій країні цілі потяги. Першим перестав економити на безпеці нафтоперегінних заводів, коли оцінив, які збитки завдають постійні пожежі. А перші американські нафтозаводи являли собою буквально сараї. Нафтовики вважали: нафта – справа вигідна, але скоро її всю викачають. І тому не бачили сенсу вкладатися в інфраструктуру.

Один з нафтових заводів Рокфеллера в США

Коли Рокфеллер став відправляти нафту на експорт, знадобилися пристрої для її швидкого перекачування з цистерн в танкери. Рокфеллер за свій рахунок оснастив ними потрібні ж / д станції. На перший погляд – подарував залізничникам. Але це, на додаток до обсягів перевезень, стало аргументом за зниження тарифу і дозволило Рокфеллеру возити нафту по рейках втричі дешевше, ніж конкуренти.

Рокфеллеру належали і кілька залізних рудників. Коли він зрозумів, що на суднах перевозити руду до домен і в порти вигідніше, ніж на поїздах, з нуля побудував власний флот.

Партнери Рокфеллера вважали його чергові новації занадто ризикованими і не хотіли в них вкладатися. Він в таких випадках казав: «Окей! Я вкладу гроші сам, але і весь прибуток буде мій». Після цього партнери відразу ставали згідливими. Всі знали – раз Рокфеллер готовий вкластися сам, прибуток точно буде.

Урок 5. Залучати професіоналів

У житті та бізнесі Рокфеллеру допомагало, що він любив вовтузитися з цифрами. Але можна і не любити – нічого страшного. Досить залучити в команду або на аутсорс людину, яка любить.

Британський мільйонер Річард Бренсон любив те, що сьогодні заведено називати хайпом, а цифри ненавидів. Але в молодості у нього був бізнес-партнер, який возитися з цифрами любив. На той час, коли бізнес Бренсона досить виріс, власник, розуміючи важливість управлінського обліку, згадав про колишнього партнера і саме йому доручив взяти цифри на себе.

Засновник імперії McDonald’s Рей Крок все життя займався продажами та розбирався тільки в них. Це дозволило йому побачити в маленькому придорожньому закладі перспективний продукт у вигляді франшизи та зробити цей продукт символом Америки. А ось працівник з його команди, який нишпорив у фінансах, розгледів і підказав йому ще один перспективний напрям: не продавати голу франшизу, а спершу орендувати й згодом викуповувати ділянки землі з приміщеннями під ресторан і здавати їх в оренду. Це рішення одночасно в рази збільшило виручку, прибуток і капіталізацію McDonald’s. У 1974 році сам Крок на зустрічі зі студентами сказав: «Мій бізнес – це не гамбургери. Мій бізнес – це нерухомість ».

Сам Рокфеллер вважав за краще не робити те, в чому не розбирається, а послухати професіоналів. Іноді цей підхід давав збій. Так було з акціями залізних рудників, які він купив на початку 1890-х: фахівці обіцяли золоте дно, а рудники виявилися збитковими та були на межі банкрутства.

Щоб з’ясувати, що йде не так, Рокфеллер знайшов фахівця, розбирався у фінансах. Звали його Фредерік Гетс. Гетс представив звітність, завдяки якій Рокфеллер зрозумів, в чому справа і як рятувати становище. Гетсу він і доручив навести на рудниках лад, і незабаром вони почали приносити прибуток. Пізніше Гетс став правою рукою Рокфеллера.

Коли Рокфеллер вирішив будувати власний флот, він звернувся за допомогою до власника пароплавної компанії. Той возив руду сам і не був зацікавлений допомагати конкуренту. Мова Рокфеллера звучала приблизно так: «Я вас розумію. Але буду возити руду тільки на своїх суднах.Я все одно їх побудую, ви нічого не заробите на перевезенні моєї руди. Але я пропоную вам заробити на комісійних за те, що судна для мене побудують під вашим контролем. Я звернувся до вас, тому що ви професіонал і чесна людина. А на комісійні я не поскуплюся ». З будинку Рокфеллера судновласник вийшов з контрактом на 3 мільйони доларів.

Урок 6. Не боятися негативу у звітах

Коли Рокфеллер ще працював бухгалтером, він якось зайшов в офіс бізнес-партнера свого боса.А тому саме принесли величезний рахунок від постачальника з безліччю позицій. Партнер боса з тугою подивився на колонки чисел і приречено кинув папір бухгалтеру: «Оплати».

«А я б сказав бухгалтеру:” Перевір і скажи мені, чи все правильно, і тільки потім оплачуй “», – вирішив Рокфеллер.

У мемуарах Рокфеллер дивується, що американські бізнесмени, люди недурні та розсудливі, боялися зазирнути зайвий раз у звітність. Особливо панічний страх перед нею підприємці відчували, коли у бізнесу були проблеми. Рокфеллер же вважав: саме коли в бізнесі щось не так, звітність треба вивчати ще пильніше.

Урок 7. Не скупитися

Рокфеллер не шкодував грошей не тільки на інвестиції. Його компанія Standard Oil чотири рази на рік виплачувала дивіденди. Загальна їх сума становила 40 мільйонів доларів – рівно 40% статутного капіталу компанії. Рокфеллеру з цих грошей діставалося 3 мільйони.

Власникам нафтових компаній, які купував, Рокфеллер пропонував розраховуватися акціями частково або повністю. За згодою робочих видавав їм акціями зарплату. Акції компанії отримували всі інвестори. Стабільний і високий дохід його акціонерам був гарантований.

Ось такий набір правил, дотримуючись яких, Рокфеллер домігся успіху. Як легко переконатися, нічого надприродного в них немає.

Залиште свій коментар

коментарів

Related Articles

Back to top button
error:
Close
Close