Чи можна господарювати в чужій хаті, куди тебе просто пустили пожити. Викидати щось, чи ні?

Часто суперечки між близькими людьми трапляються через справжні дрібниці.

А вже якщо мова йде про стосунки невістки та свекрухи, то тут традиційно вистачає однієї іскорки, щоб розгорілася пожежа. І найгірше, коли ці дві жінки опиняються під одним дахом. Адже часто навіть у прибиранні вони не можуть дійти згоди. І що для однієї з них – красиві старі речі, те для іншої – даремний непотріб.

Але може бути проблема в іншому? У тому, що ми не прислухаємося до думки іншої людини, не намагаємося його зрозуміти? Адже легко звинуватити когось, що він нічого не розуміє або відстав від життя. Але чи не робимо при цьому помилку ми самі?

Красиві старі речі

«На два тижні вирушили з чоловіком на дачу, а невістку з сином залишили у квартирі. У своєму будинку вони нарешті затіяли ремонт, найняли робітників, а самі переїхали поки що пожити до нас », – розповідає пенсіонерка Галина Степанівна.

«Але коли ми повернулися додому і зайшли у квартиру, я відразу зрозуміла, що щось тут не так. Скрізь якось порожньо куди не подивися. А невістка посміхається на всі зуби та сяє, як мідний гріш. Запитує, мовляв, нічого я не помічаю».

«” Викинула я весь ваш мотлох, який тут роками накопичувався і пил збирав. Цілих 30 пакетів винесла, уявляєте? Зате тепер тут чистота і порядок, навіть дихається вільно “, – повідомила невістка. А я ледь не розридалася », – каже літня жінка.

«Вищерблені тарілки та старі сервізи, старенькі каструльки й всілякі баночки, мішечки з чаєм і навіть красива люстра, хоч і з тріснутим плафоном – все зникло. Не стало і прихватки для гарячого посуду. Так, вона з дірками, але її син подарував з першої зарплати ».

«Зникла і підшивка журналів “Здоров’я” ще хто знає за який рік … Олена навіть на антресолі залізла і викинула абсолютно все. Навіть шкільні зошити та дитячі іграшки сина».

«Я ніяк не могла заспокоїтися. Чоловік втішав, що потрібно поставитися до цього філософськи. Мовляв, може воно й на краще, що стільки місця звільнилося. Але це для невістки – мотлох, а для мене цінні речі. І навіть ті сервізи я з мамою купувала ще перед весіллям. Так, вони старі, але дорогі серцю », – обурюється свекруха.

Думка невістки

«Я Галині Степанівні вже давно пропонувала зробити генеральне прибирання. Давно говорила викинути це сміття, пакети зі старими ганчірками, якісь флакони та коробочки, поламані стільці, рулони шпалер, протерті рушники та тріснутий посуд. Ми їй стільки нового надарували! Тільки бери й користуйся », – захищається Олена.

«А починаємо прибирати, так я складаю речі в пакет, а вона дістає їх і заново розставляє, мовляв, стануть в пригоді ще. А цього разу все вдало вийшло – відправили свекруху на дачу, а самі з чоловіком взялися за прибирання. Тиждень спину не розгинали, щоб все вичистити, вимити та випрати. А у відповідь ніякої подяки », – зітхає невістка.

Хто ж має рацію? Нехай кожен сам відповість на це питання. Але як же часто ми самі провокуємо конфлікт з близькими людьми, коли нав’язуємо свої цінності, але відмовляємося розібратися в чужих бажаннях.

І можливо, для літньої свекрухи пожовклі журнали, які вона збирала не один рік, і якась поламана річ, багато років тому подарована сином, більш важливі за чистесенькі, але порожні антресолі вдома.

Яка Ваша думка з цього приводу? Чи права Галина Степанівна? Діліться думками в коментарях.

Залиште свій коментар

коментарів

Related Articles

Back to top button
error:
Close
Close