Сумна доля дітей, що забирають жити до себе літніх батьків

Важко уявити, наскільки важливу роль відіграє мати в житті людини.

І часом ми не до кінця розуміємо, як сильно батьки потребують нас, своїх дітей. Особливо, коли мама або тато перебувають на порозі старості.

Комусь догляд за літніми батьками здається тортурами. А для когось це майже ковток свіжого повітря і новий сенс у житті. Саме так сталося з героїнею нашої сьогоднішньої розповіді. Ми поділимося з тобою жалісливою історією, яка неодмінно відгукнеться у твоєму серці!

Мати в житті людини

«Я забрала маму до себе назавжди. Заздалегідь нічого не вирішувала, просто приїхала і забрала її. З речей вона взяла тільки один пакет. У ньому колготи, капці з написом «Найкращій бабусі на світі», затишний халат із нічною сорочкою і якась наволочка. Речі мама складала сама. Мабуть, для нового життя їй знадобиться тільки це.

Тепер у мене вдома живе старенька дівчинка років чотирьох. Худенька, з охайною сивою гулькою на голові й в бавовняних колготах, щоб не замерзнути. Щодня вона гуляє, човгаючи по підлозі теплими в’язаними капцями. Акуратно піднімає ноги, щоб нічого не зачепити. Посміхається нашій собаці в коридорі. Чує беззвучні голоси невидимих ​​людей і розповідає новини від них. Вона дуже сором’язлива і спокійна. Багато спить і відпочиває.

Вранці мама обов’язково п’є чорний чай із шоколадом, який я неодмінно покладу їй у вазочку. Чашку тримає двома руками, тому що одна дуже тремтить. І дуже боїться втратити свою обручку, яка майже не тримається на її тонких втомлених пальцях. Тепер я бачу, наскільки мама стара і безпорадна. Вона просто дозволила собі розслабитися і довірила своє життя мені.

Тепер для мами найголовніше за все, щоб я просто була вдома. Я намагаюся не залишати її надовго, щоб вона не хвилювалася. Щодня я варю їй свіжий суп на обід так само, як вона робила для мене колись. А на столі завжди стоїть вазочка з домашнім печивом.

Нове життя

Зізнаюся, спочатку я жила в тотальному жаху. Мама завжди була самостійною. Навіть після смерті батька вона 3 роки хотіла жити одна. І я її розумію, адже вперше в житті вона могла робити те, що хоче. Але ситуація, що склалася, зрештою зламала мою улюблену маму. Опинившись повністю на самоті, вона почала закриватися в собі, а її психіка потихеньку руйнувалася.

Мама стала крихким Всесвітом, до якого я ставлюся з любов’ю і ніжністю. Я прекрасно розумію, який шлях на нас чекає. І я хочу, щоб наша дорога була щасливою: з коханою донькою, в теплі й затишку, з домашніми пиріжками та котлетами. А все інше не має більше ніякого значення.

Тепер в моєму будинку живе маленька дочка вісімдесяти трьох років. Я рада, що на схилі віку моя мати буде відчувати себе щасливою. А моє подальше життя буде спокійним, і душевні муки не стануть дошкуляти мені.

Мамо, спасибі, що ти є. Будь ласка, не залишай мене…”

Стаючи дорослими, часто люди змінюють життєві орієнтири. Спілкування з батьками йде на другий план, а коли приходить усвідомлення його важливості, може бути занадто пізно. Що може бути дорожчим, ніж мати, в житті людини? Мабуть, це риторичне питання.

Неодмінно подзвони своїй матері та скажи, як сильно її любиш. Просто так, без приводу. Ось побачиш, вона зрадіє як дитина …

Залиште свій коментар

коментарів

Related Articles

Back to top button
error:
Close
Close