Ненафарбовані жінки. Їх стає все більше…

Складно уявити сучасну жінку без використання косметики.

Глянцеві журнали, телебачення, Інтернет міцно вбили нам у голови ідею того, що без ідеально рівного тону обличчя, нафарбованих очей, підведених брів і помади навіть із дому, в принципі, виходити соромно …

І мільйони жінок, встаючи зранку, витрачають свій дорогоцінний час не на повноцінний сніданок або вправи, а на те, щоб дотриматись вимог певного негласного дрес-коду. Що ж… мода ця минає, і здається, скоро ми повернемося до абсолютної простоти й природності.

Прочитайте це невелике есе на тему жіночої краси:

Ненафарбовані жінки. Їх все більше. У світі. В Україні. У Києві. В регіонах. Це вже не якийсь там тренд, щоб виділитися з натовпу нафарбованих. Це усвідомлений вибір.

Менше макіяжу. Тільки найнеобхідніше. Іноді очі. Іноді акцент на губи. Краса в природності. Доглянутості. Не приховати щось під шаром декоративної косметики, а показати те, що є насправді. Відкритість, як головна ідея. «Я саме такою є і буду саме такою ж для вас». Ніяких магічних штучок і перетворень.

Навіщо макіяж, якщо є щось більше, ніж зовнішній вигляд?

Так тепер думають багато жінок. Це вже навіть не війна «світу нафарбованих» vs «світу ненафарбованих» – це просто одне з рішень. Опція. Як джинси з кедами або чорна сукня. Можу надягти та більше не знімати, а можу вибрати щось ще. Можу повернутися до колишнього або залишитися назавжди із цим. Можу передумати. Свобода. Від слова «необмеженість».

Але дивна історія – ця свобода всіх дратує. Її буквально ненавидять. Адже вона руйнує головне негласне правило жіночого світу: ми хочемо обманювати себе. Макіяж не зробить тебе схожою на Шарліз Терон, але він зробить тебе «look like». Десь там всередині ти станеш красивішою і схожою на тих, на кого хочеться бути схожими тут і зараз. Макіяж – це претензія, яку ти виставляєш напоказ. І від цієї претензії не можна відмовлятися.

Нафарбована жінка апріорі вродливіша за ненафарбовану. Аксіома. Інакше в чому сенс?

У нашій країні з цим особливо складно. Право наших жінок на агресивний макіяж – це майже інстинкт. Завжди можна взяти косметичку і стати кращою, ніж ти є. Хоча насправді мало що зміниться і всі навколо це розуміють і бачать, але ж ми тут вже ми наче змовилися: «коли нафарбована – завжди гарніша!» Це правила гри.

І тут у них втручаються ці, зі своїм природним кольором обличчя, своїми натуральними бровами та віями. Зі своїм виглядом, що nofashion. Якщо так буде далі – вони і до шуб доберуться. Скажуть ще, що та, що в шубі, НЕ королева. Золото ось уже майже знецінили. А ще якихось років 20 тому кілька золотих перснів і ланцюжок – запорука гарного вигляду привабливої, впевненої в собі жінки. Вона подобалася іншим і подобалася самій собі.

А що тепер?

Тепер можна прийти в колектив без макіяжу, без помади, без прикрас, не на підборах, не в модній сукні, без особливої зачіски, без засмаги, без золотої оправи окулярів, нарешті, не в шубі – і тебе назвуть красивою сучасною жінкою. Оцінять твій здоровий відтінок шкіри, простоту стилю, бажання не акцентувати свою жіночність на зовнішній атрибутиці.

Раніше таких називали «простачка». Або казали про них – “сіренька мишка». Нижча ланка в жіночому харчовому ланцюжку. А тепер начальниця приходить на роботу в кедах і білій майці. Без особливої зачіски, без макіяжу. Це тепер називається: «бути свіжою». Природна краса. Виглядати «на свій вік». Кому це треба? Хто це придумав?

Це реальний шок. Ці зміни в жіночому світі здаються занадто несподіваними. Адже одна річ, коли ти всю життя прагнеш «зберегти обличчя», його природність, його природну виразність. І інша річ, коли ти все життя граєш у протилежній команді – макіяж, як головний аргумент краси. З підліткових років і до самої старості.

Але всі ці зміни обґрунтовані. Це не якась там мода на кілька років, не змова проти традиційного світу жінок – це все тупо прогрес. Знову ж таки, це не скасовує права бути «нафарбованими», просто тепер є ще інша опція. Хтось, і таких людей все більше і більше, вибирає для себе менш агресивний макіяж або повністю відмовляється від декоративності.

Але чому?

Тут є дві проблеми. Перша: жінкам починає бути байдуже, що вони жінки. Гендерна роль, в якій макіяж, шуби, золото – обов’язкові соціальні атрибути… Це більше не важливо. Хтось бачить в ненафарбованій жінці, одягненій в білу сорочку свого бойфренда – неохайну, позбавлену будь-якої жіночності? Окей. Головне, що вона бачить в собі. Хтось вважає її блідою поганкою, яка замість міні постійно носить штани? Та, будь ласка. Їй просто так зручно. Комфортно з самою собою.

Внутрішні налаштування тепер інші й теж не з обов’язковою прошивкою, а опціональні: хочеш встановлюй їх, хочеш – ні.

«Я жінка не тому, що хтось мене такою вважає, а тому, що я сама себе такою бачу. І я – поза умовностями. Я особистість. Індивідуальність. У мене все по-своєму. Навіть, якщо це когось виводить з себе».

Друга проблема: прогрес. Наука. Здорове харчування, натуральні креми та хімічні компоненти, що справді дієві, продумане фізичне навантаження – все це дає жінкам шанс на природність. Добре виглядати, добре себе почувати, бути активною, здоровою на довгі роки – це і є XXI століття. Тепер це можливо. І прогрес не стоїть на місці. Все це пластичне і постійно видозмінюється. Відкривається нове і зникає старе. Жінка і її краса, здоров’я – в самому епіцентрі прогресу.

В результаті формується просте розуміння того, що немає місця для зобов’язання і “наліпок”. Межі так званого поняття «бути жінкою» тепер розмиті назавжди. Макіяж, декоративна косметика – це тільки ланка глобальних змін.

Це просто відбувається. Цьому не потрібно чинити опір. Навпаки, більше натхнення. Більше свободи та необмеженості.

Цікаві думки? Погоджуєтесь з ними чи ні? Діліться думками та враженнями в коментарях.

Залиште свій коментар

коментарів

Related Articles

Back to top button
error:
Close
Close