Чому жінки РАПТОМ вирішують розлучитися. І чого їй не вистачало, все ж було добре? Жорстока правда, яку варто прочитати всім чоловікам!

Мене завжди дивувало, що деякі чоловіки, кажучи про розлучення, вимовляють слово РАПТОМ.

Розлучення для них подібне до вуличного грабіжника, який підкрався ззаду нечутно, непомітно. Підступно оглушив, а далі тільки темрява, і грошей поменшало.

Жіночі ж історії розлучення – ті, що справжні, а не написані, аби відчепилися – це практично завжди багаторічна задушлива драма. Це доверху забитий склад з претензіями. Це ціле кладовище розбитих надій…

Правда, у мене ніколи не вкладалося в голові, як в одній квартирі може жити сім’я, що складається з щасливого чоловіка, який нічого не підозрює, і засмиканого, незадоволеного терпіння дружини, яке знаходиться на грані. І тільки до 36 років я поступово підбираюся до опису цієї дивовижної конструкції.

Перше, що потрібно для існування цього РАПТОМ – це специфічна глухота до будь-яких претензій з боку дружини. Вона може виражатися в досадливому нехтуванні «припини виносити мені мозок», в знеціненні «заспокойся і припини істерику» або в дрібному побутовому саботажі, типу не викинутої першого травня ялинки. Головне, що все, сказане жінкою, визнається несуттєвим, таким, що не заслуговує на увагу, мовляв, всі жінки так роблять – гормони, ПМС.

Друге – це деяка побутова відірваність від потреб сім’ї, і переконаність, що чоловік повинен віддати частину зарплати в загальний котел, а більше він нікому нічого не винен.

Тут доходить до смішного. Наприклад, недавно я буквально зчепилася з батьком двох дітей-школярів, який не знав про те, що діти переходили на дистанційне навчання. Весь цей галас, якимось дивним чином, обійшов його стороною й ось він, нерозумно кліпаючи очима, раптом дізнався, що ось так, сиділи вдома, вчилися віддалено. Я почала напирати, і отримала ще масу чудної інформації. Чоловік не знав, ні що їдять діти, ні скільки, навіть приблизно. Не мав уявлень про вартість одягу і взуття. Він нагадував марсіанина, покинутого до нас на Землю з якоюсь місією, і вимушеного зображати сім’янина. Але він не був ні маргіналом, ні підводником, ні військовослужбовцям, що захищають батьківщину на далеких рубежах. Звичайний чоловік, батько. Окуляри, піджак, автомобіль, офісна робота. Він був в подиві, коли дружина вирішила з ним розлучитися РАПТОМ. Взагалі не зрозуміло, що її не влаштовувало.

Ну і звичайно куди ж без історії про цінний приз. Що, мовляв, жінкам треба, вони тільки й мріють, щоб борщі варити, доглядати, піклуватися, ось це все. І для деяких реальним сюрпризом буває те, що взагалі-то процес повинен був спочатку відбуватися на два боки…

І ось він сидить і скаржиться. Мовляв, все було добре. Не пив. Не бив. За аморальною поведінкою практично не попадався. Дозволяв себе годувати, складав носочки в кошик, приносив гроші. Ні, КУПУ ГРОШЕЙ. Ну вона говорила іноді щось там, як зламане радіо, ну так всі жінки виносять мозок, на те вони й жінки…

Адже це історія всього лише про те, що роль домашнього диктатора погано натягується на сучасні реалії: якщо хочеш мати міцну сім’ю, то до жінки доведеться прислухатися. Хоча, натягнути цю сову на глобус, напевно, можна. Але одного разу, якщо особливо завзято відмахуватися від «бабських хотілок», «виносу мозку» і «істерик з нагоди ПМС», сова порветься. Причому, РАПТОВО, і, головне, без будь-якої можливості зібрати її назад.

Залиште свій коментар

коментарів

Related Articles

Back to top button
error:
Close
Close