Зараз час “понтів”. Школярі ходять зі смартфонами, які, по суті, потрібні лише бізнесменам

Понти стають заразними.

Зараз час понтів. Школярі ходять із навороченими смартфонами, які, по суті, потрібні лише бізнесменам, і замість бізнес-додатків качають на них іграшки. Недоменеджери із зарплатою 10 тис. їздять машинами за пару мільйонів. Незаможні влаштовують весілля у кращих традиціях царських весіль 19 століття — 100500 гостей, тони вина та їжі, кілька днів святкування… Все це — виключно для того, щоб побачили оточуючі. Щоб бути «не гіршим за інших». Щоб позаздрили.

Понти стають заразними. Необхідність красуватися диктується сучасним суспільством навіть тому, хто цього не хоче. Якщо школяр єдиний в класі не має айфона — його вважатимуть лохом. Якщо офісний планктон викладає у відпустці фотки з дачі, а не з Туреччини чи Єгипту — його вважають жибраком. А у будь-якого бізнесмена всі знайомі мало не вимагають, щоб він їздив величезним позашляховиком. Інакше неправильний бізнесмен.

Чим небезпечні понти

Зрозуміло. По-перше, людина обмежує свої фінансові можливості, витрачаючи кошти не так на розвиток, але в зовнішню мішуру. Влазить у рабські кредити. По-друге, починає оцінювати себе з погляду «що скажуть оточуючі». Власна самооцінка починає залежати від чужої думки. І по-третє, ця необхідність «не бути, а здаватися» в’їдається у свідомість і стає головною метою.

Необхідність понтовуватись нав’язується суспільству капіталістичною системою, щоб продавати непотрібні людям товари та послуги. Для того, щоб масово впарювати непотрібні людям речі, потрібно переконати їх, що володіння цими речами є ознакою крутості. Саме тому радянські люди не були понторізами — соціалістична система не відчуває потреби впарювати щось.

Щоб не підсаджуватися на потребу красуватися — потрібно позбавитися залежності від думки оточуючих. І коли вам плюватиме, що про вас думають інші — ви помітите, що поваги в очах оточуючих нітрохи не поменшало, скоріше навпаки. А якщо витрачати гроші та час замість понтів на додатковий розвиток — через якийсь час ви виявите, що в оточуючих і так вистачає причин заздрити вам. Такий шлях змінює мислення і наближає його до мислення успішних людей. Так-так, тих самих, якими багато хто намагається здаватися, але якими не є.

Дійсно успішна і самодостатня людина ніколи не намагається підвищити свою значущість в очах оточуючих — у неї зі значимістю і так усе гаразд. Він не хвалиться речами, не хамить обслуговуючому персоналу, не самостверджується коштом тих, хто стоїть нижче за нього на соціальній драбині. Тому що успішна людина дивиться не вниз — на тих, над ким вона піднялася, а нагору — на тих, до кого хоче дорости. І усвідомлює потребу у постійному розвитку та самовдосконаленні. При такому мисленні та способі життя всі зовнішні атрибути додадуться самі собою, але вже не матимуть для вас цінності. Тому що цінності будуть іншими, більш серйозними та досконалими.