Лист від бійця, який мужньо тримає оборону «Азовсталі»: Хочу, щоб мої друзі ще раз побачили своїх дітей і відчули запах своїх дружин.
«Поки не було мережі, прокручував у голові все своє життя, згадував дитинство, місця, які відвідав, різні пам’ятні ситуації, все було перед очима, немов у фільмі.
Дуже багато чую від хлопців, що коли вийдуть – одружаться і народять дітей, напевно, це основні плани всіх, хто ще не встиг.
Хлопці, у яких вже є дружини та діти, коли виходить побачити відео з дітьми, – ридають та посміхаються одночасно… Цікаво за цим спостерігати, почуття, як тече життя, не передати словами. Я завжди був людиною, що сидить у кутку та за всіма спостерігає збоку…
Ми, як і колись, сповнені хоробрості та тримаємо оборону, оборону всієї країни.
Противник кожен день намагається захопити Азовсталь, бомбардує авіацією, артилерією (усім, що є), але навіть у найжахливіших умовах ми даємо їм бій і вони, як боягузливі собаки, втікають з позицій.
Ми не збираємося бути мучениками, ми боремося і за свої життя теж та чекаємо підтримки.
Ви робите велику інформаційну роботу, щоб допомогти нам, продовжуйте так і надалі, підтримуйте нас інформаційно, кричіть всім про нас, ви величезні молодці.
Хочу, щоб мої друзі ще раз побачили своїх дітей і відчули запах своїх дружин.
А я, як завжди, лише хочу бутерброд з великим шматком вареної ковбаси та ряжанку з курагою від Простоквашино.
Все буде добре, ми обов’язково повернемося”.
